Ненашева Я.В.

ГУ «ЗІДМУ»

Підготовка перекладача до участі у кримінальному процесі

 

Одній з обов`язкових умов реального забезпечення встановленої рівності громадян перед судом незалежно від їх національної та расової належності є принцип національної мови судочинства. Тісно пов`язана з цим принципом гласність судового процесу, яка означає вживання національної мови в якості мови судочинства. Тільки при дотриманні у зазначених законом випадках принципу національної мови можливо всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, активність та ініціатива обвинуваченого та інших учасників процесу, з`ясування істини по справі, і як слідство, правильний розгляд справи.

         Важливою гарантією дотримання принципу національної мови судочинства є  гарантоване право особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати у суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача. Слідчі і судові документи, відповідно до встановленого порядку, вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє (ст. 19 КПК України).

         Починаючи судочинство по кримінальній справі, співробітники слідчих органів та суд повинні обов`язково приймати до уваги національність всіх осіб, які беруть участь у справі і уважно з`ясувати володіє кожна з осіб мовою судочинства, або ні. С. 128 КПК України передбачає випадки, коли участь перекладача є обов`язковою. Після призначення  перекладача, його необхідно підготувати к виконанню своєї функції в судочинстві. Кримінальна література це питання не висвітлює. Але для запобігання в подальшому замін перекладача та своєчасного попередження та усунення недоліків, яких може при пуститися перекладач, необхідно підготувати його к виконанню своїх обов`язків та реалізації своїх прав у кримінальному процесі. Для цього потрібно роз`яснити перекладачу, що:

-         перекладач зобов`язан виконувати  передбачену законом діяльність ( усний переклад у ході слідчих дій і переклад слідчих та судових документів);

-         він не має права виконувати ні яких доручень потерпілого, обвинувачуваного та інших учасників процесу, не попередивши про це слідчі органи та суд;

-         не має право розголошувати данні попереднього слідства без дозволу особи, яка проводить попереднє дізнання, слідчого або прокурора;

-         перекладач не має права висловлювати обвинувачуваному, потерпілому, свідку своє ставлення про повноту та правдивість їх показань, соромити їх, якщо на його думку, хтось дає не правдиві показання.

Не перекладач, а особа, яка проводить попереднє слідство, слідчий та суд дає оцінку доказам. Задача перекладача – повно і точно перекладати показання для того щоб створити умови для оцінки доказів, незалежно від власного відношення к змісту того, що кажуть.

         Підготовка перекладача до виконання своїх функцій означає, що особа, яка проводить дізнання, слідчий (прокурор) та суд повинні роз`яснити йому не тільки його обов`язки але й права. Гарантія використання перекладачем своїх прав (внесення їм зауважень до протоколу слідчих дій, підмова підписати протокол, подати скаргу на дії слідчого) може позитивно діяти для встановлення або уточнення обставин, які мають значення для справи.

         Дуже важливий аспект підготовки перекладача до участі у кримінальному процесі – це психологічна підготовка. Не можна не до оцінювати психологічний вплив на перекладача емоцій, які він спостерігає у обвинувачуваного, потерпілого, або спроби цих учасників процесу (їх родичів) визвати у перекладача співчуття. У результаті у перекладача з`являються емоції, які можуть вплинути на переклад; почуття жалоби у зв`язку з сімейними обставинами потерпілого або обвинувачуваного, їх емоції до особи яка скоїла злочин. Щоб попередити це, слідчий не повинен формально ознайомити перекладача зі змістом статей КПК про його діяльність, а пояснити, що перекладач повинен підходити до справи неупереджено, виключно з позиції відведеної йому функції. Слід роз`яснити перекладачу, що він не має права з власної ініціативи ставити питання допитуваному, так як в функції перекладача входить тільки переклад відповідей та питань  допитуваного.

         У зміст підготовки особи, яка залучена в якості перекладача до специфіки його дій (особливо, якщо в якості перекладача особа залучена вперше) входить  й ознайомлення зі специфічними психологічними умовами процесуальної діяльності (конфліктні взаємовідносини багатьох учасників судочинства, різноманітність їх інтересів, пресинг часу, особисте знайомство з особами, які є учасниками кримінального процесу). При нагоді слід запросити перекладача на судове засідання; рекомендувати уважно ознайомитися з нормами КК та КПК України, які стосуються його діяльності.

Важлива також і попередня бесіда судді з перекладачем перед початком судового засідання. Це не буде «трата часу на балачки», це може дати позитивний результат, який стане додатковою гарантією для всебічного, докладного та об`єктивного розгляду справи.

 

Література:

1.     Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві. – К., 2002. – С.101.

2.     Саркисянц Г.П. Переводчик в советском уголовном процессе.- Ташкент: Издательство «Фан», 1974. – С.42-47.

3.     Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіков В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – К., 1999. – С.103-104; 106-110.