Петрова Н.М.

Національна юридична   академія України   імені Ярослава Мудрого Звільнення від кримінальної відповідальності: загальні підстави та умови

КК України 2001 року, заснований на ідеях законності, справедливості, гуманізма, вперше закріпив інститут звільнення від кримінальної відповідальності як ідею компромісу боротьби зі злочинністю.

В кримінально-правовій літературі висловлюються різні думки з приводу розуміння правової природи та сутності звільнення особи від кримінальної відповідальності. Це в значній мірі обумовлено тим, що в законі не розкривається зміст інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності. Між тим, не має розбіжностей в позиції науковців в тому, що сутністю кримінальної відповідальності є обмеження прав і свобод злочинця, які визначені кримінальним законом. До того ж, з закону випливає, що ці  обмеження може визначати тільки суд шляхом винесення обвинувального вироку, виконання якого реально здійснюється спеціально уповноваженими органами держави. Саме це визначення  дозволяє зробити висновок, що обов’язковою ознакою звільнення особи від кримінальної відповідальності є передбачена законом відмова держави  від застосування до особи, яка вчинила злочин, позбавлень або обмежень  певних її прав і свобод, визначених КК України.

З цього випливає, що звільнення від кримінальної відповідальності – це не виправдання особи, не визнання її невинуватою у вчиненні злочину: закон визнає  особу винною у вчиненні кримінально карного діяння, але у зв’язку з певними обставинами, передбаченими в КК України, звільняє її від кримінальної відповідальності.

КК України 2001 року містить вичерпний перелік підстав та умов застосування  як загальних, так і спеціальних видів звільнення особи від кримінальної відповідальності. Між тим, в науці кримінального права  не має єдиної точки зору щодо змісту підстав та умов такого звільнення.

Найбільш поширеною є точка зору, відповідно до якої  підставами звільнення від кримінальної відповідальності є:

·        вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості;

·         невелика ступінь суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин;

·         недоцільність притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Між тим, в науці висловлюються і інші точки зору. Так, деякі криміналісти вважають підставами відпадіння чи суттєве зниження суспільної небезпечності злочину.

В останній час висловлена думка, що загальною підставою всіх видів звільнення від кримінальної відповідальності є недоцільність застосування засобів кримінально-правового впливу до особи, яка не являє значної суспільної небезпеки та має можливість самостійно виправитися.

Професор Баулін Ю.В., розглядаючи проблему звільнення від кримінальної відповідальності, вважає, що немає взагалі потреби визначати загальні юридичні підстави інституту звільнення від кримінальної відповідальності в сучасному праві, оскільки вони мають фактично умовний характер, практично не вирішують ніяких прагматичних завдань. Він стверджує, що «звернення до кожного виду звільнення особи від кримінальної відповідальності свідчить про наявність певної самостійності в підставах його застосування, які в чомусь інколи збігаються, а в цілому зберігають індивідуальний характер».

Загальними підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності КК України визнає або певну поведінку особи, яка вчинила злочин або настання певної події, з якою закон пов’язує звільнення від кримінальної відповідальності.

Слід сказати, що види звільнення передбачені як в Загальній, так і в Особливій частині КК України.

Крім розподілу видів звільнення особи від кримінальної відповідальності на загальні та спеціальні, криміналісти виділяють також факультативні та обов’язкові, суб’єктивні  види та об’єктивні.

Крім підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності, кожен вид має свої специфічні умови застосування. Аналізуючи умови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності, потрібно розмежовувати ці поняття, тому що їх існування в кримінально-правовій доктрині є необхідним.

 Аналізуючи позиції, які існують в науці кримінального права та КК України, можна зробити висновок, що умовами застосування певного виду звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою вперше злочину невеликої або середньої тяжкості.

Дослідження питання щодо розмежування понять підстав та умов звільнення особи, яка вчинила злочин, в основному здійснюється під час аналізу окремих видів звільнення  від кримінальної відповідальності.

Всі види звільнення можуть застосовуватися тільки тоді, коли існують визначені законом підстави та умови такого звільнення особи. Кожна з підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності має свої специфічні умови. Якщо умовою є вчинення певного злочину (невеликої або середньої тяжкості) вперше, то підставою – певна посткримінальна поведінка винного, яка заохочується державою і з якою КК України пов’язує звільнення особи від кримінальної відповідальності.