Сидоренко О.Б.

Київський національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Особливості локусу контролю в учнів молодшого шкільного віку з низькою результативністю в учінні

Незаперечним є той факт, що люди, які схильні брати на себе відповідальність за події, які відбуваються в її житті, краще адаптовані до умов навколишнього середовища, ніж ті, які прагнуть приписувати відповідальність за все зовнішнім факторам. Частина людей відчувають себе власником своєї долі, а інші переважно „пливуть за течією”. В першому випадку відповідальність за все, що відбувається в житті людини, заздалегідь приписується власним здібностям і старанності, в іншому – зовнішнім силам, а саме іншим людям, середовищу, які її оточує, фортуні чи певним обставинам.

Дж. Роттер, який запропонував термін інтернальність та екстернальність локусу контролю вважав, що вони є стійкими властивостями особистості, які формуються в процесі її соціалізації. Люди, які мають локус контролю і більш впевнені в собі, наполегливі у досягненні поставленої мети, здатні до самоаналізу, зрівноважені, товариські і незалежні, у них домінує мотив досягнення успіху [2].

Вивчаючи особливості поведінки дітей молодшого шкільного віку з низькою результативністю в учінні, ми вважали за необхідним дослідження особливості локусу контролю так, як на нашу думку здатність до контролю, могла сприяти виявленню кращої організованості та дисциплінованості у здійсненні завдань учіння.

Локус контролю, а саме особливості інтернальності та екстернальності пояснює яке спрямування відповідальності, чи на себе бере дитина відповідальність, чи перекладає її на когось іншого і в залежності від цього ми можемо припускати є відповідальність у дитини чи її немає.

Дослідження особливостей локусу контролю ми проводили за допомогою методики М.В. Матюхіної та С.Г. Ярікової на „Вивчення особливостей локусу контролю та здатності розуміння особливості особистісної відповідальності”, але адаптованої згідно віку. Показником були відповіді дітей, які вказували на об’єктивні та суб’єктивні причини того, що відбувається [1].

Аналізуючи результати проведеного нами дослідження серед учнів молодшого шкільного віку з низькою результативністю в учінні на визначення спрямованості інтернальної та екстернальної локусу контролю, ми виявили, що 63 % дітей мають інтернальну спрямованість відповідальності, так, як учні вказували на причини, які виявляли в собі. Відповіді дітей були: “я повільно збирався”, “погано вивчив правила”, “в мене немає посидючості, гарної уваги”, “я розсіяний”, “я неорганізований” тощо. Досліджувані у кількості 37 % мають екстернальну спрямованість, так, як причини особистісної відповідальності шукали в інших людях, або в обставинах. Ними були обрані відповіді: “заважає маленький братик чи сестричка”, “підвів годинник”, “батьки вчасно не розбудили”, “товариш заважав” тощо.

Нас цікавило, як співвідносяться прояви поведінки із ставленням учнів молодшого шкільного віку з низькою результативністю в учінні до школи і взагалі до учіння.

Дослідники А.К. Маркова, Матюхіна М.В., Т.А. Матіс, А.Б. Орлов, Л.М. Фрідман вивчаючи мотивацію учіння вважають, що знання мотивів допомагає розкрити сутність вчинку і дає можливість краще пізнати особистість в цілому. Мотиви дітей молодшого шкільного віку пов’язані з інтересом до світу дорослих, з їх прагненням діяти і поводити себе як дорослі люди. Ці мотиви спрямовані на встановлення і збереження позитивних взаємовідносин з дорослими і дітьми відіграють велике значення у поведінці дитини, а бажання отримати ласку, похвалу від дорослих є одним з основних компонентів здатності регулювати цією поведінкою [3,4].

Тому, ми вивчали мотиви, інтереси таких учнів, проводивши з ними бесіду на тему: „Я вчусь тому що....”, а також виявляли інтереси учнів до навчальних предметів. Нами було виявлено, що діти відповідають трьома варіантами відповіді. Аналізуючи їх, було встановлено, що частина дітей навчається, щоб потім влаштуватися на добру роботу, деякі з учнів відповідали, „Я вчусь тому, що мені цікаво”. Такі учні при опитуванні виявили інтерес до таких навчальних предметів, як: малювання, праця, фізкультура, хореографія, деякі вказували ще і читання. У них виявились прояви таких типів поведінки, як недисциплінована та імпульсивна.

Досліджувані, які відповідали: „Я вчусь тому, що хочу більше знати”, спрямовували свій інтерес до таких навчальних предметів, як: математика, інформатика, українська та іноземні мови. Серед таких учнів виявились такі типи поведінки: дисциплінована, недисциплінована, імпульсивна, агресивна, тривожна, але тривожність спостерігається при перевірки знань вчителем.

Виявилась категорія дітей, які б хотіли залишити школу. Ці учні виявляли в собі імпульсивну та реактивну поведінку.

Серед названих типів поведінки домінує недисциплінована поведінка безвідповідальна і у цих же дітей виявився зовнішній локус контролю.

Для того, щоб сформувати дисципліновану, відповідальну поведінку, яка б сприяла поліпшенню результативності в учінні дані свідчать, що необхідно формувати внутрішній локус контролю, підвищувати мотивацію учіння, і виховувати відповідальне ставлення до навчальних обов’язків.

Література:

1. Изучение и формирование мотивации достижения у младших школьников: Метод. Рекомендации / Сост. М.В. Матюхина, Т.А. Саблина. – Волгоград, 1994.

2. Краткий психологический словарь. – М., 1985. – С. 168.

3. Маркова А.К., Матис Т.А. Формирование мотивации учения. – М.: Просвещение, 1990, - С. 3 – 12.

4. Матюхина М.В. Мотивация учения младших школьников. – М.: Педагогика, 1994, - С. 25, 31, 132-134.