Крюков Ю.М. *, Крюкова І,М. **, Пахомова Т.Ю.*

*Гуманітарний університет «ЗІДМУ», **Запорізька державна інженерна академія

ПСИХОФІЗИЧНІ ОСНОВИ ВІДБОРУ ТА ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ

Спортивна стрільба з бойової зброї – вид спорту, де велику роль відіграє технічна майстерність. Успішного виступу у стрілецьких змаганнях можна досягти шляхом правильного володіння зброєю та координацією усіх систем організму.

Це означає, що під спроможним Стрільцем ми розуміємо спортсмена, який добре володіє необхідними навичками, або може дуже легко набути їх на тренуванні.

Питання про те, чи мають генетично обумовлені дані вплив на результативність у стрільбі, порушене вже давно, але до цього часу не досліджене повністю. При цьому орієнтуються в основному на те, що добрі зорові дані, точність кінетичних сприянь та гарна загальна координація уваги, негативно впливає на результат, то хоча б з причини генетично обумовленої структури нервової системи його можна вважати лімітуючим фактором.

Під час відбору найбільш здатних до стрільби спортсменів ми беремо до уваги антропометричні, біохімічні та фізіологічні параметри. Тут же необхідно згадати якісний аналіз процесу стрільби – так званого аналізу виробляючого враження. Він, звичайно, проводиться досвідченими тренерами та фахівцями.

Якщо до проблеми відбору підходити з психологічної точки зору, можна виділити чотири групи, які значно відрізняються одна від одної: психомоторна, сенсомоторна, чисто пізнавальна, група з яскраво вираженими психофізичними навичками та якостями.

Психомоторні навички – психічні дані, які необхідні для виконання рухової дії. Сюди, передусім, відносяться сила, швидкість, гнучкість, витривалість, вміння координувати та балансувати своє тіло.

Слабкі показники тої чи іншої переліченої раніше якості є скоріше всього наслідком неправильної організації тренувальних занять. Вони говорять про те, що розвиток і вдосконалення стабілізуючих м’язів та органів зверталось недостатньо уваги.

Контроль психомоторних навичок – це завдання фахівців, які займаються відбором та вихованням талановитих стрільців. Їх завданням є регулярно, через деякі відрізки часу, проводити тести на контроль навичок, визначати припущені помилки та регулюють тренувальні навантаження. Так як деякі стрілки недооцінюють роль подібної стабілізації, слід на конкретних прикладах та доступно пояснювати залежність динаміки результативності саме від цих факторів.

Сенсомоторні навички. На відміну від психомоторних, сенсомоторні навички порівняно мало пов’язані з фізичною працездатністю. Вони, перш за все, обумовлюють правильне володіння та управління зброєю.

Так як спортивна стрільба з бойової зброї являє собою технічний вид спорту, ці набувають суттєвого значення. Як показали дослідження в області психології, чисто моторні якості розвиваються дуже інтенсивно аж до статевої зрілості, потім вони залишаються відносно постійними.

Таким чином, своєчасно (у рамках індивідуальних можливостей) та цілеспрямовано можуть вдосконалюватися окремі навички, не порушуючи при чому весь хід тренування зі зброєю.

Пізнавальні навички. Ці навички досить важко виявити, так як велика кількість різних факторів відображається на результативності спортсмена.

Нам здається, що у цьому зв'язку необхідно розглянути навички, безпосередньо пов'язані з областю володіння зброєю. Відносно незалежний вид практичного тренування так звана навичка «інтелекту», тобто вміння орієнтуватися у нових складних ситуаціях і вирішувати складні проблеми. Так як з ростом результативності підвишеється наявність цих складних ситуацій, то і вміння подолати їх відповідно вдосконалюється. Як показали дослідження багатьох спеціалістів, ця навичка досягає високого рівня у висококласних спортсменів. При цьому несуттєву роль відіграють здатність навчання на конкретному руховому матеріалі; просторова орієнтація; фактори запам'ятовування.

За допомогою загальних тестів на концентрацію можна судити про вміння стрільця зосереджуватися, що, в свою чергу, допомагає у вирішенні проблеми відбору. Недостатня концентрація часто залежить не від особистих якостей стрільця, а є результатом неправильно організованого тренування. Таким чином, нервовість на тренуванні чи змаганні - це кінцевий результат процесу розвитку цих якостей, який продовжується протягом тривалого періоду часу. Ступінь нервовості свідчить перш за все про здатність чи невміння стрільця по - діловому, без значних емоцій підходити до вирішення тієї чи іншої проблеми.

Нервовість тісно пов'язана з вірою в себе, яка уході тренування може вдосконалюватися шляхом виконання завдань з поступово підвищенням ступенем важкості та росту результативності.

Психофізіологічні навички. Нервовість, лабільність, страх та невпевненість у своїх силах як фактори, що блокують зріст результативності, в фізіологічному плані мають наступні зв’язки: зміна подиху, діяльності серця, частоти пульсу та іннервації м'язів. Вони, в свою чергу, змінюють рух і впливають негативно на результати. Якщо вдається зареєструвати фізіологічні параметри під час стрільби і спробувати «перенести» їх безпосередньо на тренування, то, очевидно, таким шляхом вдається управляти психічними процесами.

Лише шляхом цілеспрямованого психомоторного контролю можливо своєчасно визначити та ліквідувати дефекти в психічній підготовці. При цьому велике значення слід приділяти психофізичному контролю за допомогою технічних засобів.