Добровольська Н.О., Гуржеева Н.І., Середенко Л.П., Начата О.С.

Донецький державний медичний університет ім. М.Горького

Збереження високого рівня функціонального стану організму на період корекції ваги у спортсменів

 

            У багатьох видах спорту, зокрема, у боротьбі, для підтримки на належному рівні відповідної вагової категорії спортсмени змушені стежити за масою свого тіла і вчасно її регулювати. Найбільш інтенсивно згонка маси тіла здійснюється в останні дні перед змаганнями, або навіть безпосередньо перед офіційним зважуванням. Причому, така згонка повторюється багаторазово, оскільки борці беруть участь у змаганнях від 15 до 30 разів на рік. Зниження маси тіла здійснюють шляхом обмеження споживання їжі, рідини та за рахунок потовиділення при теплових і фізичних навантаженнях. Найчастіше використовують комплекс заходів, спрямований на форсовану дегідратацію (спеціальна дієта в сполученні із сауною), що супроводжується помітною утратою води, жирів, електролітів, зниженням рівня глюкози в крові, збільшенням змісту молочної і пировіноградної кислоти, залишкового азоту, сечовини, креатину і креатинину, зменшенням м'язової сили, споживання кисню, обсягу крові та плазми. При виконанні м'язової роботи на тлі дегідратації відзначені зрушення підсилюються, що відіграє значну роль у патогенезі перетренування  спортсменів.

         Крім того, у спортсменів вищих розрядів безпосередньо перед відповідальними змаганнями в умовах екстремальних фізичних і психоемоційних навантажень можуть помітно гнітитися гуморальні, секреторні й клітинні ланки імунітету аж до повного зникнення антитіл і імуноглобулінів. Однією з важливих передумов зазначеного феномена є хронічна аліментарна недостатність і зв'язане з цим недостатнє енергетичне, пластичне або субстратне забезпечення імунної системи.

         Ціль роботи складалася у вивченні можливості підтримки високого функціонального стану організму і попередженні порушень деяких функцій організму при згонці ваги, у спортсменів - дзюдоїстів. З метою цього раціон харчування спортсменів на період корекції ваги збагачувався комплексом мікроелементів з вітамінами та дибазолом.

         Під спостереженням в період згонки ваги (5 днів) знаходилися три групи спортсменів високої кваліфікації (майстри спорту міжнародного класу, майстри спорту, кандидати у майстри спорту України по боротьбі дзюдо)   віком 19-24 р. у кількості 18 осіб, з однаковим режимом харчування і тренування. Спортсменів було розділено на контрольну і дві експериментальні групи, по 6 осіб у кожній групі. У контрольній групі спортсмени протягом 5 днів, обмежуючи споживання води і їжі (за рахунок скорочення жирів і вуглеводів у раціоні), щодня втрачали 1% маси тіла. Спортсмени першої експериментальної групи при тому ж раціоні харчування і режимі тренування, що й у контрольній групі, під час згонки маси тіла одержували полівітамінний препарат та   дибазол (20мг 1 раз на день) у біотичних дозах; у другій експериментальній групі –до полівітамінів та дибазолу додавалися мікроелементи заліза (80 мг) у вигляді ферроцерону по 2 таблетки 1 раз на день, міді (2 мг) та марганцю (10 мг) – у вигляді розчину сірчанокислих солей 1 раз на день.

         Використання пропонованого нами комплексу мікроелементів як добавки до раціону харчування обумовлено взаємною участю їх у процесах кровотворення. Відомо, що мідь при оптимальній концентрації й у визначеному співвідношенні з залізом забезпечує синтез гемоглобіну, сприяє переходу заліза в органічно зв'язану форму і переносу його в кістковий мозок, а марганець прискорює дозрівання еритроцитів. Крім того, даний комплекс мікроелементів у сполученні з полівітамінами і дибазолом впливає на ряд функцій організму спортсменів у період виконання ними значних фізичних навантажень.

         Кров для аналізу в кількості 15-20 мл у всіх випробуваних брали   з ліктьової вени з ранку, натще, до і після 5–денного періоду спостереження. Морфологічні показники крові визначали загальноприйнятими лабораторними методами, загальний білок – рефлекторометрично, пероксидазну активність крові – по Т. Попову та Л. Нейковскій, активність церулоплазміну – по Н Каут, комплемент сироватки крові визначали  по 50% гемолізу, лізоцим – нефелометрично, загальну бактеріцидну активність сироватки фотонефелеметричним методом, фізичну працездатність – по індексу гарвардського степ-тесту, кількість заліза в плазмі і формених елементах крові -   методом емісійного спектрального аналізу.

         Дослідження показали, що через 5 днів згонки маси тіла (на 5%) у першій групі борців відмічено достовірне зниження активності церулоплазміну на 6,5% та одного з показників неспецифічних факторів захисту – лізоциму сироватки крові - на 38% при одночасній тенденції до підвищення бактерицидної активності сироватки крові. Подібна компенсаторна реакція підтримки імунологічного гомеостазу спостерігалася нами в    попередніх дослідженнях, коли зниження одного з  показників неспецифічних факторів захисту сполучалося з відсотковим збільшенням других. Параметри більшості показників обміну мікроелементів практично не змінювалися, незважаючи на досить значне (на 4 кг) зниження маси тіла борців.

Таблиця 1.

Зміна деяких гематологічних та біохімічних показників крові у борців при зниженні маси тіла на 5%

Показник

 

Контрольна група

друга експериментальна

А

Б

А

Б

Гематокрит, ум. од.

0,39±0,03

0,38±0,01

0,41±0,02

0,44±0,03

Пероксидаза, ум. од.

289±10,8

283,8±9,2

281,9±5,0

299±6,4

Залізо в плазмі, мг %

0,065±0,006

0,084±0,014

0,053±0,01

0,093±0,01

Мідь у плазмі, мг %

0,041±0,005

0,062±0,009

0,052±0,009

0,071±0,014

 

         Відзначена стабільність концентрації заліза, марганцю і почасти міді може бути забезпечена перерозподілом мікроелементів за рахунок депонування їх в органах і тканинах (печінки, селезінки, м'язах та ін.). Тенденція до підвищення концентрації заліза (на 29%) і міді (на 51%) у плазмі крові навряд чи можна пояснити згущенням крові, оскільки величина гематокриту фактично залишалася на вихідному рівні.

Таблиця 2.

Зміна фізичної працездатності та деяких показників імунного захисту у борців при зниженні маси тіла на 5%

Показник

 

Контрольна група

друга експериментальна

А

Б

А

Б

Лизоцим, мкг/мол

18,4±1,8

11,5±1,8

15,8±1,3

14,8±1,2

Бактерицидна активність  сироватці, %

 

54,2±7,0

 

62,2±8,1

 

37,6±10,7

 

84,4±3,9

Індекс гарвардський степ – тесту, ум. од.

90,8±6,6

93,4±7,5

94,8±4,4

98,5±4,2

Загальний білок, г/л

80,0±2,4

82,6±2,3

84,7±1,8

82,3±2,7

 

         У першій експериментальній групі 5-денна вітамінізація раціону харчування і прийом дибазолу до періоду згонки маси тіла не  робили вираженого впливу на показники червоного паростка крові, гематокрит, активність пероксидази та рівень мікроелементів в обох фракціях крові. Однак, на відміну від контролю  мало місце достовірне збільшення бактерицидної активності сироватки крові (на 40%) і не спостерігалося, як у контрольній групі, зниження активності лізоциму та  медоксидази та  церулоплазміну. Комплемент сироватки крові також мав тенденцію до збільшення (на 3%), тоді як у контролі цей  показник знизився (на 3%). Характерно, що в обох групах за 5 днів тренування при зниженні маси тіла на 5% фізична працездатність по показнику індексу гарвардського степ – тесту залишалася на вихідному рівні.

         У третій групі борців збагачення раціону харчування тим же комплексом вітамінів з дибазолом, що і в другій групі, але в сполученні з мікроелементами, позитивно відбилося на гемопоезі:  кількість гемоглобіну та число еритроцитів збільшилось відповідно  на 9 і 7%. Поряд з цим вірогідно зросла активність церулоплазміну (на 5,5%) і пероксидази (на 6%), досить істотно підвищився рівень заліза у плазмі, (на 75%) і клітинах крові (на 14%), збільшилася концентрація плазменої  міді (на 36%). Навіть 5-денний прийом запропонованого нами комплексу під час згонки маси тіла не тільки не знижував, як це мало місце в контрольній групі, а навпаки, підвищував захисні сили організму, що знайшло своє відображення в достовірному збільшенні комплементу (на 9%), бактерицидної активності сироватки (на 124%). Зовсім очевидно, що, незважаючи на обмеження споживання їжі і втрату маси тіла на 5%, добавки заліза, утім, як міді та марганцю до раціонів харчування в сполученні з іншими біологічними активними речовинами зробили сприятливий вплив на обмін цих мікроелементів і стан деяких функцій організму. Очевидно й те, що збільшення кисневої ємності крові й активність металоферментів, поліпшення загального стан спортсменів, що одержували мікроелементи, сприяло достовірному підвищенню (на 4%) фізичної працездатності.

         Звертає на себе увага і характер зміни концентрації загального білка сироватки крові. Якщо в контрольній групі борців рівень білка мав тенденцію до збільшення (на 3%), то  в обох експериментальних  групах – навпаки, до зниження (на 3%). Останнє, ймовірне усього, зв'язано з підвищеною витратою білка як пластичного компоненту для синтезу гемоглобіну, ферментів і інших металобілкових з'єднань.

         Таким чином, згонка маси тіла борців (5%) протягом 5 днів шляхом обмеження споживання води, жирів і вуглеводів на тлі великих м'язових навантажень супроводжувалася зниженням одного з основних показників оксидазної активності крові – церулоплазміну  й одного з неспецифічних факторів захисту – лізоциму сироватки крові, що, у свою чергу могло негативного позначитися на функціональному стані організму. Додаткова вітамінізація раціонів харчування спортсменів не робила якого-небудь впливу на обмін мікроелементів, активність металоферментів і фізичну працездатність, однак помітно підвищувала бактерицидну активність сироватки крові. Збагачення раціонів харчування борців залізом, міддю і марганцем у сполученні з полівітамінним комплексом і дибазолом у період штучної згонки маси тіла приводило до позитивних зрушень деяких морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові і сприяло підтримці високого рівня фізичної працездатності. Це дає підставу рекомендувати мікроелементні і вітамінні добавки до їжі з метою профілактики і порушень мікроелементів обміну і попередження спортивної анемії.