Тези/Біологічні науки –
Фізіологія людини та тварин
УДК 591.185.34:[597.8:598.11.213]
Я.А.Омельковець, Л.О.Шварц, Б.О.Кальчук
Волинський державний університет імені
Лесі Українки
ПОРІВНЯЛЬНА
ЦИТОАРХІТЕКТОНІКА НЮХОВОЇ ЦИБУЛИНИ ЖАБИ СТАВКОВОЇ ТА ЯЩІРКИ ПРУДКОЇ
Матеріалом для дослідження слугували
нюхові цибулини жаби ставкової (Rana esсulenta) – 5
екземплярів та ящірки прудкої (Lacerta agilis) – 5
екземплярів. Відлов тварин проводився на території Луцького та
Костопільського району.
Забій тварин, фіксація та подальша обробка матеріалу проводились відповідно
до загальноприйнятих методик. Фарбування зрізів виконувалось розчином тіоніну
1/1000 за класичним методом Ф.Нісля.
Відносна маса головного мозку ящірки прудкої в 2,25 рази перевищує цей показник
жаби ставкової [табл.1]. Хоча при візуальній оцінці ми бачимо, що мозок Rana esculenta значно більший ніж в Lacerta agilis та й
абсолютна маса його значно перевищує аналогічний показник ящірки.
Нюхові цибулини являють собою парну структуру переднього мозку. Вони не
прикриті півкулями і добре помітні в обох досліджуваних видів. В жаби вони
короткі і частково зрослі, що є ознакою примітивної будови.
В Bulbus olphactorius
жаби ставкової та ящірки прудкої
виділяються такі шари – зовнішній волокнистий, гломерулярний, плексіморфний,
зернистий і внутрішній волокнистий. При порівнянні їх товщини ми виявили, що
найбільший показник в обох досліджуваних видів має плексіморфний, а найменший –
зовнішній волокнистий шар. Найбільша щільність нейронів спостерігається в
зернистому шарі.
Товщина гломерулярного шару нюхових
цибулин Rana esculenta більш як в 3 рази, а відносна щільність
структур в 4 рази перевищує показники Lacerta agilis. При
цьому розміри самих гломерул істотно не відрізняються [табл. 1].
Товщина плексіморфного шару Bulbus olphactorius значно
більша в жаби ставкової. Відносні розміри пучкових клітин мають дещо більше значення в представника
плазунів, а мітральних клітин – навпаки. Щільність нейронів плексіморфного шару
Lacerta agilis в 1,9 раза
перевищує цей показник в Rana esculenta. Мітральні клітини в обох досліджуваних тварин не
утворюють суцільного шару, який став би межею зовнішнього та внутрішнього
плексіморфних, а розміщені дифузно. Однак в ящірки прудкої помічена більша
впорядкованість у їх розміщенні, утворення скупчень, які можна вважати базисом
для розвитку концентричної структури, що є прогресивною рисою в організації.
Товщина зернистого шару нюхових цибулин
жаби значно перевищує аналогічний показник представника рептилій [табл. 1].
Клітини-зерна ящірки менші за розмірами, однак їх щільність в 3,35 раза більша
ніж в Rana esculenta, що на
наш погляд є прогресивною рисою.
Аналіз отриманих результатів дозволяє стверджувати, що, очевидно, причиною
виявлених прогресивних відмінностей в будові нюхових цибулин є провідна роль
нюхового аналізатора в процесі добування їжі в рептилій (у земноводних основне
навантаження припадає на зоровий аналізатор).
Література:
1.
Андреева Н.Г.,
Эволюционная морфология нервной системы позвоночных. – СПб.: Лань. –
1999. – 384 с.
2.
Кронштейн А.А.
Обонятельные рецепторы позвоночных. – Л.: Наука, - 1977. – 159 с.
3.
Сепп Е.К.
История развития нервной системы позвоночных. М.: Медгиз, 1959.
Таблиця
1
Результати дослідження Bulbus olphactorius жаби ставкової
та ящірки прудкої
|
Показники |
Жаба ставкова |
Ящірка прудка |
|
1 |
2 |
3 |
|
n=20 |
n=20 |
|
|
Маса тіла (г) |
51,6 |
10,9 ± 0,06 |
|
Маса головного мозку (г) |
0,063 |
0,029 ± 0,0014 |
|
Відносна маса мозку (% від маси тіла) |
0,12 |
0,27 |
|
І |
0,158 |
0,094 |
|
Зовнішній волокнистий шар |
||
|
Товщина (мкм) |
81,55 ± 7,12 |
39,76 ± 3,313 |
|
І |
204,95 |
129,427 |
|
Гломерулярний шар |
||
|
Товщина (мкм) |
185,64 ± 21,74 |
52,43 ± 4,86 |
|
І |
466,549 |
170,67 |
|
Клубочки |
||
|
a (мкм) |
27,9 ± 2,92 |
21,7 ± 1,04 |
|
b (мкм) |
17,32 ± 1,12 |
15,47 ± 0,88 |
|
V (мкм3) |
4948,65 ± 1067,9 |
2902,59 ± 449,61 |
|
Щільність ( в 1 мм3) |
98351
± 3591 |
20081 ± 1825,5 |
|
Плексіморфний шар |
||
|
Товщина (мкм) |
383,81 ± 19,55 |
181,86 ± 6,91 |
|
І |
964,589 |
591,992 |
|
Пучкові клітини |
||
|
a (мкм) |
7,19 ± 0,43 |
7,23
± 0,26 |
|
b (мкм) |
4,39
± 0,29 |
5,24 ± 0,25 |
|
V (мкм3) |
78,14 ± 12,50 |
106,03 ± 10,87 |
|
Мітральні клітини |
||
|
a (мкм) |
13,75 ± 0,93 |
12,2 ± 0,62 |
|
b (мкм) |
5,53 ± 0,23 |
5,53 ± 0,33 |
|
V (мкм3) |
219,79 ± 18,78 |
205,88 ± 29,19 |
|
Щільність клітин (в 1 мм3) |
108848 ± 2658 |
206287 ± 19301 |
|
Зернистий шар |
||
|
Товщина (мкм) |
241,15 ± 5,93 |
98,42 ± 5,47 |
|
І |
606,056 |
320,377 |
|
Клітини-зерна |
||
|
a (мкм) |
4,9 ± 0,14 |
3,92 ± 0,16 |
|
b (мкм) |
4,9 ± 0,14 |
3,92 ± 0,16 |
|
V (мкм3) |
62,89 ± 5,78 |
32,8 ± 3,60 |
|
Щільність ( в 1 мм3) |
174183 ± 3558 |
584174 ± 32599 |
Примітки:
a – поздовжній
діаметр тіла клітини; b – поперечний
діаметр тіла клітини;
V – об’єм перикаріону; І – індекс, отриманий діленням
відповідного лінійного показника на корінь кубічний від маси головного мозку.