Півняк Ю.В.

Управління податковими платежами як потоку.

Анотація. Стаття присвячена аналізу існуючого механізму управління податковими потоками й виявленню недоліку податкової системи, що полягає у відсутності зворотних зв'язків між органами, що здійснюють безпосереднє управління податковими потоками і процесами вторинного перерозподілу коштів, їх використання, контролю за джерелами доходів платників податків і їх витратами.

Ключові слова. Управління, податкова система, податкові потоки, органи управління, організаційно-економічний механізм.

Вступ. Розробка категоріального апарату, проблем оподаткування і самої податкової системи, видів, форм податків, питань організації діяльності суб'єктів податкових відносин в теорії і практиці нерідко ведеться по окремих сторонах, зрізах проблеми. Методологія досліджень заснована на частковому, не цілісному уявленні в пізнанні цього явища. Тому висновки і рекомендації для керівних органів і практики в цілому можуть носити неточний характер. Проблема полягає в тому, що не достатньо досліджено оподаткування як процес, потік. Як правило, вітчизняними фахівцями податкова система розглядається в статиці.

Тому спроби вирішити всі проблеми оподаткування ухваленням все нових правових актів не дають бажаних результатів. Як представляється, при всій винятковій важливості проблеми законодавчого регулювання оподаткування, одного цього явно недостатньо.

Результати. Податкову систему треба розглядати як - процес, потік. А це у свою чергу вимагає розгляду її динамічних характеристик. Підхід до аналізу податкової системи як до потоку має ряд істотних переваг. По-перше, разом з використанням раніше накопиченого теоретичного, методологічного і практичного досвіду, він припускає вихід на інший рівень узагальнення, аналізу і синтезу. По-друге, розширюється база інструментарію, можливого для використання у дослідженні даної проблеми, з'являється можливість використання методології загальної теорії систем. У третіх, сформульовані висновки і рекомендації на базі дослідження оподаткування і організаційно-економічного механізму управління системою як процесу, потоку з використанням методології загальної теорії систем мають відповідний рівень достовірності і дозволяють визначити реалістичну стратегію і тактику реформування податкової системи. У четвертих, при розгляді системи, як потоку, є можливість чітко визначити найважливіші чинники і рівень їх впливу на організаційно-економічний механізм управління потоками податкових платежів: виявити вплив суб'єктів управління, організаційних, економічних, політичних і інших чинників в їх взаємодії тощо.

Аналіз існуючого механізму управління податковими потоками показує, що основний недолік системи - відсутність зворотних зв'язків між органами, що здійснюють безпосереднє управління податковими потоками і процесами вторинного перерозподілу коштів, їх використання, контролю за джерелами доходів платників податків і їх витратами. У результаті відсутня можливість оцінки витрат платника податків є його реальних доходів і порівняння їх з тими, які офіційно ним оголошені або зафіксовані в бухгалтерській документації.

Ці питання також не достатньо опрацьовані ні теоретично, ні практично.

Таким чином, розгляд проблеми показує, що організаційно-економічний механізм управління потоками податкових платежів є конкретно-історична форма організаційно-економічного, соціально-політичного і правового управління податковою системою країни на даному етапі розвитку держави і суспільства. Він включає систему органів законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів, що визначають податкову політику країни, її регіонів і процеси формування податкової системи, державних органів і інших суб'єктів податкових відносин, що забезпечують реалізацію податково-бюджетної політики, сукупність законодавчих і інших нормативних актів, що формують правовий простір податкової системи, сукупність функцій вказаних органів по управлінню процесами реалізації податкової політики.

Проте, таке широке трактування організаційно-економічного механізму управління податковими потоками і вирішуваних з його допомогою задач вимагає певного обмеження предмету дослідження і круга аналізованих проблем.

Аналіз показує, що організаційно-економічний механізм має дві відносно самостійні підсистеми, що управляють, і, відповідно, два типи вирішуваних цими підсистемами завдань. Першу підсистему складає сукупність органів законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів, з їх зв'язками і відносинами, яка формує податкову систему, податкову політику, систему перерозподілу бюджетних коштів. Другу підсистему складає сукупність державних органів, з їх зв'язками і відносинами, що здійснюють безпосереднє управління податковою системою і реалізацію податкової політики. Згідно цього маємо дві сукупності завдань: завдання формування і вдосконалення всього податкового механізму і завдання забезпечення ефективного функціонування цього механізму на певному часовому інтервалі.

Тому механізм, що включає обидві підсистеми можна розглядати як загальний організаційно-економічний механізм управління потоками податкових платежів. Підсистему, що здійснює безпосереднє управління податковими потоками, можна розглядати як організаційно - економічний механізм безпосереднього управління податковими потоками.

Крім того, можемо зазначити, що проблеми формування податкової системи в цілому і її вдосконалення обговорюються в теорії і практиці достатньо активно, тоді як питання ефективного функціонування підсистеми, що безпосередньо здійснює управління податковою системою і реалізацію податкової політики, теоретично розроблені поки слабо. Свідоцтво цьому - постійні спроби реорганізації системи органів, зайнятих у сфері безпосереднього управління податковими потоками, без глибокого теоретичного аналізу проблеми.

Ефективність управління податковою системою, може вимірюватися, перш за все, забезпеченням реалізації головній функції податків - фіскальної, тобто повної та своєчасної сплати податкових і інших обов'язкових платежів і по-друге, через оцінку реального стану бази оподаткування.

У сучасних умовах вирішення вище означених проблем полягає у стабілізації податкових потоків, забезпеченні повноти збору податкових та інших платежів без порушення процесу відтворення. Таким чином, в діяльності податкових органів завдання реалізації стабілізуючої функції є основним. Оскільки під стабілізацією зазвичай розуміється зміцнення, приведення в постійний стійкий стан або підтримка цього стану, а також сам стан стійкості, постійності. То виходячи з цього, під стабілізацією податкового потоку може розумітися мінімізація, або повне усунення негативної дії дестабілізуючих чинників на величину параметрів потоку для забезпечення якнайповнішої сплати податків і інших обов'язкових платежів.

Тому під організаційно-економічним механізмом безпосереднього управління потоками податкових платежів розуміється система заходів організаційного і економічного характеру, здійснюваних уповноваженими державними органами, направлених на стабілізацію потоків податкових платежів, вироблення і реалізації рішень по стабілізації цих потоків і відшкодуванню нанесеного збитку.

Основними елементами механізму є: об'єкт управління - сукупність податкових потоків; суб'єкт управління - сукупність державних органів, до компетенції яких входить управління вказаними потоками; простір управління - суспільні відносини, які регулюються сукупністю податкових норм, що є компетенцією відповідних органів управління; технологія стабілізації - сукупність дозволених законодавством прийомів і методів реалізації системи встановлених законом функцій суб'єктів управління по забезпеченню стабілізації потоків податкових платежів.

Функціонування цієї підсистеми, відповідно, базується на результатах рішення першою підсистемою своїх завдань (законодавче регулювання податкової системи держави і її економічної бази, що включає вдосконалення економічної і податкової політики держави, правової основи оподаткування, боротьби з ухиленнями від сплати податків і економічною злочинністю в цілому, виховання законослухняного платника податків тощо) і включає:

Власне управлінські заходи, до складу яких (у найбільш загальному вигляді) входять:

Контроль за функціонуванням об'єктів оподаткування і податкової системи в цілому. Обробка, накопичення, систематизація отриманої інформації, її аналіз з метою виявлення тенденцій, причин, рушійних чинників і розробки прогнозів;

Інформування органів державної влади і місцевого самоврядування про тенденції у сфері оподаткування і розробка пропозицій по її законодавчому і нормативному регулюванню;

Розробка і здійснення заходів по локалізації негативної дії дестабілізуючих чинників щодо дій платників податків, по виведенню фінансових потоків з-під контролю державних органів, усуненню ухилення від сплати податків, запобіганню порушенням податкового законодавства і податкової дисципліни тощо.

Припинення протиправної діяльності з метою недопущення збитку і шкідливих наслідків. Виявлення винних і залучення їх до відповідальності.

В ході здійснення конкретних заходів щодо рішення цих завдань присутні всі стадії управлінського циклу: аналіз, облік, планування, прогнозування, мотивація інші.

Оскільки податки є джерелом економічної самостійності держави, проблема управління потоками податкових платежів і їх стабілізації тісно пов'язана із завданням забезпечення економічної і національної безпеки країни. Отже, основними в процесі управління податковими потоками є функції інформування, прогнозу, попередження, припинення і відновлення (відшкодування нанесеного збитку) і тільки тоді - застосування каральних санкцій для запобігання можливих правопорушень в майбутньому.

Сферу боротьби з податковими правопорушеннями і злочинами умовно можна підрозділити на два великі простори: область податкових правопорушень, що не підпадають під дію норм кримінального права (ухилення від сплати податків) і область податкових злочинів.

До першої групи можна віднести крупні порушення податкового законодавства, що супроводжуються адміністративними порушеннями. Це найбільш характерні порушення для суб'єктів господарської діяльності, пов'язаних з корумпованим чиновництвом. Податкові порушення, що супроводжуються порушеннями норм адміністративного і цивільного права. Незначні податкові порушення, при достатньо крупних порушеннях норм цивільного права. Значні податкові порушення при істотних порушеннях цивільного законодавства, з додаванням порушень норм адміністративного права. Дрібні податкові порушення при значних порушеннях норм адміністративного права.

Особливістю цієї групи є те що порушення здійснюються з використанням недоліків чинного законодавства і нерідко приймають цілком законні форми податкового планування. Широко практикується незаконне надання пільг, розстрочок, відстрочень платежів тощо.

До другої групи можна віднести крупні злочини у сфері "податкового законодавства, що супроводжуються крупними і дрібними кримінальними злочинами. Дрібні податкові злочини, що супроводжуються дрібними і крупними кримінальними злочинами. У всіх випадках злочин у сфері податкових відносин супроводжується порушеннями норм інших галузей права. Крім того, до цієї групи можна віднести дії організованої злочинності.

Фактично виокремлення вищеназваних підсистем і груп може служити основою для правової класифікації податкових правопорушень і злочинів.

Організаційно-економічний механізм управління потоками податкових платежів реалізується через систему функцій суб'єктів управління. В цілому, система функцій суб'єктів управління податковими потоками достатньо повно охоплює всі сфери податкових відносин і дозволяє, за умови ефективного законодавчого регулювання і організації їх взаємодії, вирішувати основні завдання поповнення бюджетів всіх рівнів.

При всій різноманітності функцій вказаних і інших органів їх угрупування дозволяє виділити: групу контрольно-облікових функцій (облік платників податків, їх майна, контроль за дотриманням податкового законодавства), групу функцій кримінальної юстиції, направлених на розтин, попередження і припинення податкових правопорушень і злочинів, інформаційно-аналітичну функцію, групу адміністративно-правових функцій (запобігання злочинам і відшкодування нанесеного збитку).

Висновок. Таким чином, організаційно-економічний механізм управління потоками податкових платежів є складною, багатофункціональною системою, яка є конкретно-історичною формою регулювання і управління всією сукупністю суспільних відносин з приводу обчислення, збору, розподілу і перерозподілу податків і інших обов'язкових платежів.

У складі цього механізму можна виділити дві відносно самостійні, але такі, що знаходяться у відносинах ієрархічної підлеглості підсистеми: сукупність органів законодавчої і виконавчої влади, чиї рішення формують податкову політику держави і саму податкову систему і підсистему безпосереднього управління податковими потоками. Особлива роль в цій підсистемі належить податковим органам. Зв'язки і відносини цієї підсистеми і її функції по безпосередньому управлінню податковими потоками, що розглядаються як організаційно-економічний механізм безпосереднього управління податковими потоками і повинні стати предметом подальших досліджень з позиції усунення відсутності зворотних зв'язків між органами, що управляють податковими потоками і органами, що забезпечують процеси вторинного перерозподілу доходів.

Література:

1.Калюга Є.В. Економіко-правові засади понятійного апарату податкового законодавства // Фінанси України. - 2006.- №8. - С. 47- 50.

2.Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харьків: ХДЕУ – Торнадо, 2003. – 517с.

Реєстраційна картка

Прізвище Півняк

Ім’я Юлія

ПО-батькові В’ячеславівна

Домашня адреса

Домашній телефон

Місце роботи Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Посада асистент кафедри фінансів та банківської справи

Науковий ступень, вчене звання

Робочий телефон 3731574

Обрана секція №1: Фінансова політика держави: проблеми реформування та шляхи їх вирішення.