Музика О.В.

Інститут Менеджменту

             Вінницького національного технічного університету

 

Методологія оцінки економічної ефективності логістики запасів

 

Автори багатьох наукових публікацій, присвячених проблемам логістики, одностайні у твердженні, що логістика має високий потенціал економічної ефективності.

В даний час не існує єдиного методологічного підходу до кількісної оцінки ефективності функціонування логістичної системи. Так, широко поширене поняття функціональна ефективність, що кількісно визначається як корисний ефект, отриманий у результаті функціонування  логістичної системи за визначений період часу. Корисний ефект вимірюється кількістю випущеної продукції, обсягом виконаних логістичних послуг, величиною отриманого прибутку і т.п.

Наступним методологічним підходом є підхід, при якому ефективність логістичної операції, логістичного рішення, функціонування логістичної системи може бути охарактеризована системою показників, що характеризують їхню якість при заданому рівні логістичних витрат. У якості основних ефектоутворюючих факторів аналізується рівень матеріальних запасів і потреба в складських площах, надійність і своєчасність постачань, тривалість логістичного циклу, якість і рівень сервісу, застосування бездокументної технології переміщення матеріального потоку [1].

Важливим показником для оцінки якості обслуговування є імовірність доставки замовленого товару в необхідний термін у потрібне місце.

Порівняння результатів, досягнутих у процесі функціонування логістичної системи, і витрат на їхнє досягнення, на нашу думку, дає більш повне судження про ефективність логістики запасів. Таким інтегрованим показником може виступати показник, що являє собою відношення економічного ефекту, отриманого в результаті реалізації логістичної концепції, і капіталу, інвестованого в логістику:

                                        ,                                                         (1.1)

де Ri - фінансовий результат, отриманий від упровадження логістичних заходів в i-ій логістичній підсистемі, грн.;

п - кількість підсистем, виділених у досліджуваній логістичній системі, шт.;

KLi - середня за період величина капіталу, інвестованого в логістику,  в i-ій логістичній підсистемі, грн.

При цьому фінансовий результат у логістичній системі формується, по-перше, за рахунок приросту прибутку внаслідок росту виручки від реалізації; по-друге, за рахунок скорочення витрат на здійснення логістичних операцій:

                                            ,                                          (1.2)

де Рi - фінансовий результат, отриманий до впровадження логістичних заходів , грн.;

DРі - приріст прибутку від реалізації, отриманий унаслідок росту виручки від реалізації за рахунок застосування методів логістики в i-ій логістичній підсистемі, грн.;

DLCi - скорочення логістичних витрат у i-ій логістичній підсистемі, грн.

Величина капіталу, інвестована в логістику, визначається за наступною формулою:

                                        ,                                                      (1.3)

де li - вартість матеріальних запасів в i-ій логістичній підсистемі, грн.;

FLi - середня за період вартість основних засобів, використовуваних для логістичних операцій у i-ій логістичній підсистемі, грн. [2].

З врахуванням формул (1.2) та (1.3) формула (1.1) набуде такого вигляду:

                                       ,                                        (1.4)

Згідно із ще одним методологічним підходом до оцінки економічної ефективності логістичної системи, для кількісної оцінки економічної категорії ефективності слід використовувати відносний показник - коефіцієнт ефективності функціонування матеріального потоку в логістичному ланцюзі. Особливість цього підходу полягає в тому, що побудова показників ефективності базується не на відношенні «ефект / витрати», а на відношенні : «фактичний ефект потенційний /можливий ефект»:

                                               ,                                                      (1.5)

де Еф - фактичний ефект, одержаний від функціонування матеріального потоку в логістичному ланцюзі за розглянутий період часу, грн. / од. продукції;

Ео - максимально досяжний (потенційний) ефект, що може бути отриманий у конкретних умовах виробництва за той самий відрізок часу при оптимізації матеріального потоку, грн. / од. продукції.

Різниця (Ео - Еф) характеризує собою недоотриманий результат від функціонування матеріального потоку підприємства, а її нульова величина - досягнення оптимального варіанту руху і використання матеріальних ресурсів у логістичному ланцюзі [2].

На основі аналізу існуючих точок зору і методологічних підходів до проблеми оцінки економічної ефективності функціонування логістичної системи, кожний суб’єкт господарювання може розробити власну систему показників оцінки ефективності логістики в залежності від особливостей діяльності, пріоритетності тих чи інших напрямків логістики тощо.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Кальченко Л.Г. Логістика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000.-148с.

2. Гаджинский А.М. Основы логистики: Учебное пособие. - М.: «Маркетинг», 1995. - 256с.