ПРОФЕСІЙНА НАДІЙНІСТЬ: СФЕРИ ПРОЯВУ
Розглядаючи хронологію виникнення
терміну “надійність” слід відзначити, що
вже у філософських трактатах XVII – XVIII століть цей термін неодноразово
використовувався, але жоден з авторів спеціально його не пояснював.
У неявному вигляді проблема
надійності психіки була присутня в психології із самого початку оформлення її в
самостійну науку. Ця обставина обумовлена тим фактом, що будь-які форми
функціонування психіки не вільні від помилкових проявів. Самий факт того, що
психічне відображення може бути адекватним або неадекватним, тобто помилковим,
передбачає питання про надійність функціонування психіки. Помилки у протіканні
психічних пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, вирішення розумових
завдань тощо), неправильні дії, порушення в саморегуляції психічних станів,
неадекватні вчинки в ситуації, що склалася, - усе це приклади психічної
ненадійності, які завжди знаходилися в полі зору психологічної науки.
Вперше
науковий зміст поняття
«надійність» було сформульовано
стосовно технічних засобів.
Як самостійна наукова
дисципліна теорія надійності
встановлює закономірності виникнення
відмов пристроїв і
методи їх прогнозування; винаходить
способи підвищення надійності
технічних засобів в
процесі їх проектування
і наступному виготовленні,
а також прийоми
підтримання надійності під
час їх збереження
й експлуатації; розробляє
методи перевірки надійності
виробів.
Сучасна праця під впливом науково-технічної революції й удосконалювання
трудового процесу стає усе більш складною і різноманітною. Впровадження нових
машин і комплексів, оснащених програмним управлінням, впровадження гнучких
виробничих систем – усе це вимагає не
тільки високої професійної підготовки, необхідної для прийняття швидких і
компетентних рішень, але й великої моральної зрілості, що забезпечує
відповідальність і сумлінність дій працівника, свідоме ставлення його до своїх
суспільних обов'язків. Виникає
проблема професійної надійності
майбутніх спеціалістів, що
характеризує працівника за кінцевим результатом його діяльності.
На відміну від
стійкості, яка характеризує
збереження рівня ефективності і якості діяльності на відносно стабільній,
однорідній, незмінній ділянці трудового процесу при вирішенні конкретної
задачі, надійність діяльності відображає й особливості зміни стійкості при
переключенні від одного завдання до іншого, при переході до різних умов
виконання цих завдань в межах конкретної діяльності. У зв'язку із цим
надійність конкретної діяльності характеризує вірогідність збереження її
стійкості у мінливих умовах.
Проблема професійної надійності
тісно пов’язана із
широким колом суміжних
питань, серед яких:
людина і особистість;
людський фактор;
функціональний стан людини;
діяльність і професійна
діяльність; професійний
добір і професійна
придатність; працездатність
людини; професійна помилка
і відмова; становлення професіонала
тощо, які знайшли відображення
у наукових дослідженнях. Також досить
докладно вивчаються питання
співвідношення усталеності, ефективності
і якості діяльності
з її надійністю.
Останнім часом проблема
професійної надійності стала
предметом педагогічних досліджень,
що свідчить про
визнання необхідності цілеспрямованого її
формування в процесі
професійної підготовки майбутніх
фахівців у вищій
школі.
У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях
означену проблему висвітлено
лише у декількох напрямах. Так, досить
докладно вивчено надійність
операторської діяльності, визначено
її критерії, обґрунтовано
педагогічні засади щодо
підготовки спеціалістів в системах “людина-техніка” (Бодров В.О., Горбунов В.В.,
Дьяков А.Ф., Єгоров С.В., Небиліцин В.Д., Нікіфоров Г.С., Фокін Ю.Г. та
ін.), зокрема машиністів (Конопкін О.О., Нерсесян
Л.С.) і
космонавтів (Мясніков В.І.).
Екстремальність багатьох
сучасних професій призвела
до необхідності вивчення
психологічного прогнозування надійності
діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів
державної прикордонної служби
України (Галімов Ю.А.);
психологічного забезпечення професійної
та функціональної надійності
фахівців снайперських груп
спеціальних підрозділів МВС України (Лєбєдєва С.Ю.); методик професійної
підготовки
курсантів-штурманів до діяльності
в екстремальних умовах
(Селезньов О.В.) і формування
професійної надійності пілотів
при моделюванні польотів
на електронних комплексних
тренажерних системах
(Щербина Ю.В.); психофізіологічного забезпечення
надійності професійної діяльності
військових радіотелеграфістів
(Шпак Р.А.).
Таке
явище невипадкове, бо
надійна професійна діяльність
у типових умовах
ще не гарантує
означеної надійності у
незвичайних, зокрема екстремальних
умовах, які певною
мірою характерні майже для
усіх видів сучасної
професійної діяльності. Крім
того, професійна діяльність
у типових і
надзвичайних умовах має
певні специфічні особливості,
що впливають на
ефективність і надійність
такої діяльності. Це пов’язано
із тим, що
у звичайних умовах
діяльності домінуючий мотив
підвищує працездатність, а у
надзвичайній (зокрема
аварійній) - може
звузити сприйняття й
спотворити оцінку справжньої
загрози.
Наприкінці зауважимо, що вже давно назріла потреба в
такій реформі вищої освіти, яка відповідала б плідному співробітництву вищої
школи, науково-дослідних установ і промислових підприємств України, яка б
забезпечувала цілеспрямоване формування
професійної надійності
спеціалістів у різних
сферах професійної діяльності. Зазначена проблема багатоаспектна
і може розглядатися представниками різних галузей, у тому числі
представниками професійної освіти.
Відомості про
автора:
Корнещук Вікторія
Вікторівна - кандидат педагогічних
наук, доцент кафедри
вищої математики Одеського
національного політехнічного університету.
Домашня адреса: 65043, м. Одеса, вул.
Варненська 7-А, кв. 48.
Телефон для
зв’язку:
8 – 048 – 2 – 67 – 12 – 73,
8 – 050 – 508 – 12 – 89