Артеменко Т.М.

Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого

ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

В останні роки вчені і методисти все більш запропоновують нові сучасні методики викладання англійської мови. Однією з таких методик є комунікативний підхід, який спрямован на формування іншомовної комунікативної компетенції: спроможності зрозуміти та породжувати іншомовні висловлювання у зв’язку з комунікативними намірами та конкретною ситуацією. Як українські, так і зарубіжні методисти та лінгвісти вважають необхідною таку організацію навчального процесу, при який навчання англійської мови органічно пов’язано з вирішенням проблем міжнаціональної, міжкультурної комунікації. В мові як в дзеркалі відображена вся система цінностей, культура народу (Тер-Мінасова ). Щоб уникнути при природній комунікації з носіями мови непорозуміння, треба знати норми мовленнєвої поведінки, включаючи невербальну поведінку. Часто характер подачі інформації обумовлен екстралінгвістичними факторами. Без адекватних екстралінгвістичних країнознавчих знань неможливе повноцінне спілкування з носіями мови, особливо на офіційному рівні, навідь при наявності граматично правильного мовлення. У зв’язку з цим особливого значення набуває лінгвокраїнознавство, метою якого є ознайомлення студентів з культурою та традиціями країни через мову і в процесі її вивчення. Досягнення культурологічної компетенції - мотивація для вивчення іноземної мови.

Цим вимогам відповідає підручник English for Law , який використовується на заняттях з англійської мови зі студентами факультету підготовки юристів для міністерства закордонних справ України. Він надає необхідні країнознавчі матеріали у поєднанні зі знаннями з англійського права. Знання студентів про країну, мова якої вивчається, не завжди достатні для майбутніх юристів міністерства закордонних справ , а якщо вони є, то їх необхідно уточнювати. Цю задачу і вирішує вказаний підручник, у якому країнознавчі матеріали подаються з позицій лінгвокраїнознавства. Крім того, ці матеріали мають дуже яскраво виражену комунікативну спрямованість. Виконуючи багато вправ, які основані на аутентичних текстах з права, студенти поступово отримують навички, які необхідні не тільки для читання і розуміння будь яких текстів з права, а й для успішної професійної комунікативної діяльності. Крім того, ця книга наводить велику кількість спеціальних правових термінів з різних галузей права. Матеріал, присвячений англійській правовій системі, демонструє мову різних сфер права у її природньому контексті. Мета підручника – навчити студентів, які вивчають право, використовувати надбані навички роботи з юридичними текстами у процесі їх навчальної та дослідницької роботи, а також у професійному спілкуванні. У підручнику наводяться і коментуються ті елементи культури Великобританії, які пов’язані з англійською правовою системою, вивчається мова, яка притаманна різним аспектам права. При роботі з підручником нема необхідності виділяти спеціальний час на лінгвокраїнознавство, тому що цей аспект пронизує усі інші аспекти роботі з мовним матеріалом. Країнознавчий матеріал використовується нами на занятті при навчанні студентів говорінню, реферуванню, різноманітним видам читання для того, щоб надати студентам знання про країну, мова якої вивчається.

У підручнику English for Law приводяться різноманітні за змістом оригінальні тексти з англійського права, які відображають деякі важливі аспекти англійської правової системи, дають характеристику основних гілок англійського права. У цих текстах також надається країнознавча інформація. Ця інформація доповнює ту, що є у студентів з географії, історії, традицій країни. Особливо важливим є те, що тексти підручника надають цікаву для майбутніх юристів інформіцію з юриспруденції, вищої освіти Великобританії та ін.

Використання країнознавчого текстового матеріалу при навчанні різним аспектам звичайно вимагає певної методичної роботи з боку викладача.

При навчанні мовленню виконується ціла низка вправ, які спрямовані на розвиток як монологічної, так і діалогічної форми мовлення з фаху. Деякі вправи понукають студентів до порівняння правової системи України і англійської правової ситеми. Відомо, що мова це інструмент, який людина використовує з метою комунікації. Використання комунікативного підходу ураховує комунікативні призначення мовних одиниць, їх співвідношення з діяльністю та соціальним статусом людини, при цьому комунікативна діяльність є предметом розвитку у процесі навчання іноземної мови. У підручнику є вправи, які відповідають такій спрямованості процесу навчання і сприяють переходу від контрольованого мовлення до свободної дискусії з юридичної тематики.Обмін думками з певних правових питань дає можливість повніше зрозуміти конкретну тему, удосконалити процес спілкування на професійну тематику. Створення різноманітних ситуацій спілкування сприяє комунікативному підходу та творчій орієнтації навчання. Тільки творчі завдання дають можливість використовувати іноземну мову як засіб комунікації.

На кафедрі іноземних мов також використовуються відеоматеріали за темами підручника, що полегшує засвоєння теми, яка вивчається за підручником і викликає у студентів значний інтерес.Після просмотру відеоматеріалів студенти виконують вправи, які на них базуються, обговорюють ці матеріали у діалогічній формі. Використання методичних завдань, які створені викладачами кафедри, полегшує процес засвоєння матеріалу.В цілому, використання відеоматеріалів, які мають професійне спрямування і містять різноманітну цікаву інформацію, в тому числі і країнознавчу, надає великі можливості викладачу в плані заохочення студентів до пізнавальної діяльності, організації їх творчої роботи, в плані можливостей одночасної роботи студентів на занятті.

Матеріали підручника дають основу і для розвитку різних видів читання, тому що у текстах є багато нової країнознавчої інформації для студентів юристів. У зв’язку з цим задачею викладача є спонукати студента до роботи над текстами, зацікавити їх і заздалегідь виявити їх рівень знань з даного аспекту для того, щоб зробити роботу студентів посильною.Ми вважаємо, що попереднє виявлення знань з цього питання було б правильним кроком і з методичної , і з психологічної точки зору. Це допомогло б уникнути деяких труднощів у роботі, які пов’язані з відбором текстового країнознавчого матеріалу необхідного рівня та з проблемами слабкої мотивації.

Характерною рисою підручника є те, що з його допомогою можливо навчати мові на країнознавчому матеріалі. Може статися так, що лінгвокраїнознавчий матеріал, вже знайомий студентам, вимагає доповнення і розширення. Це може бути досягнуто шляхом використання додаткового матеріалу з тем, які подані у підручнику.

Слід зазначити, що раціональне поповнення країнознавчих знань студентів у значній мірі залежить від вміння викладача оцінити об’єм їх знань на початку навчання і, виходячі з цього, відбирати для занять, якщо це потрібно, додаткові до підручника тексти, які відповідають рівню вмінь та навичок студентів і сприяють їх подальшому формуванню. У вказаному вище підручнику методика роботи з країнознавчими текстами добре розроблена, тексти можна використовувати для навчання основним аспектам мови, при цьому лінгвокраїнознавчі коментарі супроводжують роботу над текстом.

Процес засвоення країнознавчого матеріалу достатньо складний, тому одним із завдань викладача є оцінка знань студентів, вміння стимулювати їх у процесі засвоєння матеріалу до продовження роботи над ним, до пошуку нових матеріалів з теми, яка вивчається. Обговорення зі студентами матеріалу, який вивчається, та форм його опанування, пропозиції студентів що до цих форм, плідна самостійна робота студентів з теми і презентація результатів роботи, наприклад, у вигляді доповіді – все це сприяє успішному засвоєнню знань.