Філологічні науки/5.Методи та прийоми
контролю рівня володіння іноземною мовою
Каминіна В.І.
Перебудова вищої школи ставить серйозні вимоги до навчання іноземних мов у системі вищої економічної освіти. Хоч у викладанні цієї дисципліни вже досягнуто певних успіхів, але вироблені на сьогодні шляхи і способи формування у студентів умінь і навичок іншомовної мовленнєвої діяльності ще далекі від досконалості.
Треба поліпшувати організацію навчальної діяльності для вдосконалення процесу навчання англійської мови у економічному вузі. А для цього треба чітка спеціалізація викладання англійської мови на ІІ-ІІІ курсах. Нерідко в економічних вузах студенти різних факультетів протягом всього часу навчання працюють над тими самими навчальними текстами для читання і темами для усного мовлення, вивчають одну й ту саму економічні лексику, тобто засвоюють однаковий мовний матеріал. Такий підхід неприпустимий в економічному вузі. Починаючи з ІІІ курсу потрібна пофакультетна диференціація мовного матеріалу, текстів і тем відповідно до конкретної спеціалізації кожного факультету. В протилежному випадку випускники вузу виявляються непідготовленими до роботи з необхідною іншомовною спеціальною літературою. Відсутність чіткої спеціалізації у викладанні іноземних мов в економічному вузі є основною причиною того, що очікувані результати не досягаються.
Саме виходячи з потреб забезпечення можливості іншомовного мовленнєвого спілкування в даній сфері визначається зміст навчання і організується його процес. У студентів формуються лише ті вміння та навички, які необхідні чи корисні для використання іноземної мови в майбутній роботі за фахом. Тоді й саму професійну спрямованість викладання цієї дисципліни доцільно називати спеціалізацією, оскільки йдеться про навчання мови спеціальності.
Таким чином, навчання іноземної мови на ІІ-ІІІ курсах економічного вузу здійснюється на основі спеціалізації, яка не може не виступати як головний напрям навчання, оскільки у вітчизняній дидактиці вищої школи загальнообов’язковою є вимога «вся інформація загальнонаукових дисциплін повинна нанизуватися на «стержень спеціальності». Це означає, що необхідність спеціалізації повинна бути безпосередньо відображена у формулюванні загальної мети навчання. Тому мета навчання на ІІ-ІІІ курсах економічного вузу – формування спеціалізованої комунікативної компетенції мінімального рівня розвитку, яка забезпечує спілкування в професійно-трудовій сфері. На ІІ курсі (І етап) за основу при професійній орієнтованості викладання іноземної мови взятий загальний профіль вузу (широкий профіль), а на ІІІ курсі (ІІ етап) – профілі окремих факультетів (вузький профіль конкретної спеціальності). На І етапі студенти всіх факультетів вузу працюють з тими самими навчальними матеріалами, вивчають ту саму економічну лексику. На ІІ етапі вузька спеціалізація і лексика, яку вивчають на різних факультетах відрізняється, як і навчальні матеріали, що використовуються при цьому – тексти для читання, тематика усного мовлення, щоб їх зміст більшою мірою відображав вузькопрофесійні проблеми.
Останнім часом з’явилось багато публікацій, які обґрунтовано доводять необхідність проведення вузької спеціалізації. Це зумовлено тим, що навіть споріднені спеціальності часто дуже розрізняються між собою в плані предмета, проблематики відповідної галузі економіки. Звідси можна зробити висновок, що для продуктивного досягнення професійно-значущої загальної мети викладання в економічному вузі обов’язкова вузька спеціалізація навчання. Тільки вузька спеціалізація забезпечить найсуворіший вибір мовного й навчального матеріалів, максимально орієнтованих на майбутню професійно-трудову діяльність. Навчання на ІІ курсі спрямоване на підготовку студентів до наступної вузької спеціалізації. Ця підготовка передбачає засвоєння студентами більшої частини загальновживаного мовного матеріалу, який входить в будь-яку економічну лексику і становить значну частину відповідних мовних мінімумів. Проводиться робота на засвоєння загальноекономічної лексики, а на основі цього мовного матеріалу формуються навички оперування ними при творенні й сприйнятті мовлення. Паралельно удосконалюються і коригуються фонетичні навички студентів. При формуванні лексичних навичок особлива увага приділяється оволодінню потенційним словником, оскільки розвиток здібностей розуміти значення незнайомих слів за відомими коренями і словотвірними елементами, за спільними з рідною мовою коренями, не залежить від того, на яких лексичних одиницях (загальновживаних, загальноекономічних або термінологічних) ця здатність виробляє. Зміст навчання на ІІ курсі охоплює все необхідне для формування комунікативної компетенції при вузькій спеціалізації викладання і водночас не потребує ще наявності мінімальної понятійної бази в галузі конкретної спеціальності, без якої ця вузька спеціалізація неможлива. Саме в цьому полягає підготовка до вузької спеціалізації, яка здійснюється на ІІІ курсі.
Поділ на такі етапи сприяє раціоналізації навчальної діяльності для забезпечення ефекту оволодіння студентами мовленнєвою діяльністю. При такому підході забезпечується концентроване відпрацювання матеріалу й навичок оперування ними при концентричному формуванні мовленнєвих умінь у різних видах мовленнєвої діяльності.
Мовленнєві уміння також формуються на першому етапі, а на другому переносяться на новий мовленнєвий матеріал і вдосконалюються. Це забезпечує можливість раціоналізувати навчальну діяльність. Інша перевага полягає в тому, що концентрований розвиток мовленнєвих умінь дозволяє на першому етапі формувати своєрідне комунікативне ядро майбутньої комунікативної компетенції, розширення якого на наступних етапах забезпечує вихід на потрібний кінцевий рівень сформованості.