Марущак М.В.

Київський національний економічний університет

Вдосконалення ресурсної політики комерційних банків

 

Банківська система є одним із найважливіших елементів економіки країни, тому ефективна діяльність комерційних банків – сьогодні особливо актуальне питання. Більшість комерційних банків України не має належного досвіду роботи і внаслідок неефективного управління ресурсами значна їх частина зазнає значних труднощів, а деякі з них стають банкрутами. Мета доповіді -  визначення недоліків процесу залучення ресурсів та пошук напрямів їх подолання.

Виникнення проблем у діяльності комерційних банків щодо залучення ресурсів пов’язано як із зовнішніми, так і внутрішніми факторами. Серед зовнішніх факторів впливу можна виділити: незадовільний стан економіки, недосконалість грошово-кредитної політики НБУ щодо комерційних банків та недостатню ефективність банківського нагляду, недосконалість і брак законодавчої бази, її невідповідність сучасним умовам і потребам комерційних банків, високий рівень конкуренції на ринку банківських послуг. Серед внутрішніх факторів доцільним є виділення двох основних груп: економічні фактори та організаційні фактори. Серед економічної групи факторів заслуговують на увагу такі, як: наявна структура активів банку, наявна структура зобов’язань банку, адекватність та варіантність розроблених в банку стратегій управління ліквідністю. До організаційної групи факторів належать: організаційна побудова та розподіл повноважень структурних підрозділів банку, що приймають участь у процесі залучення коштів, рівень менеджменту банку. Даний фактор може розглядатися як з об’єктивної, так і зі суб’єктивної сторони. Об’єктивна – швидкість та правильність прийняття рішень керівництвом банку, суб’єктивна – відношення клієнтів банку до конкретних керівних осіб  (політичні погляди тощо), рівень кваліфікації банківських працівників, процес організації праці, місце розташування банківської установи тощо.

Проаналізувавши фактори, які прямо чи опосередковано впливають на політику комерційного банку щодо залучення ресурсів та зважаючи на неможливість окремого комерційного банку впливати на низку зовнішніх факторів, зосередимо свою увагу на вдосконалення процесу залучення коштів фізичних та юридичних осіб на рівні окремого комерційного банку.

Перш за все, для ефективного продажу депозитних продуктів банківська установа повинна мати позитивний імідж. Імідж банківської установи формується роками і залежить від багатьох факторів: від якості обслуговування, від рівня довіри до банку, від професіоналізму менеджерів, від участі банка у громадських та соціальних заходах тощо. Прикладом можуть бути великі системні банки. Завдяки своїй стабільній діяльності протягом багатьох років, ці банківські установи сформували позитивний імідж на ринку і на сьогоднішній день, навіть при рівні відсоткових ставок за депозитами (вкладами) нижче за середньоринкові, на долю їх пасивів припадає левова частка коштів суб’єктів господарювання та вкладів фізичних осіб.

Проте, зростання коштів фізичних та юридичних осіб в структурі банківських пасивів також зумовлено зростанням рівня довіри до банківських установ.  

Табл.1: Зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунках суб'єктів господарювання та фізичних осіб[1]

Дата

Всьго, млн.грн.

в тому числі

Строкові

До запитання

нац.валюта

ін.валюта

млн.грн.

%

млн.грн.

%

01.01.1999

8 278

5 046

3 232

3294

39,79

4984

60,21

01.01.2000

12 156

6 830

5 326

4 566

37,56

7 590

62,44

01.01.2001

18 738

11 551

7 188

7 361

39,28

11 377

60,72

01.01.2002

25 674

17 393

8 281

12 227

47,62

13 447

52,38

01.01.2003

37 715

25 636

12 079

19 802

52,50

17 913

47,50

01.01.2004

61 365

41 794

19 571

25 468

41,50

35 897

58,50

01.01.2005

82 959

52 759

30 200

49 522

59,69

33 437

40,31

01.01.2006

132 745

87 198

45 546

82 395

62,07

50 350

37,93

Для підтримання конкурентної позиції банку на ринку та для проведення ефективної ресурсної політики необхідно:

 - проводити іміджеву рекламну кампанію, яка буде спрямована на підвищення довіри до банку;

-         постійно проводити цільові рекламні акції з метою просування конкретного банківського продукту (у даній рекламі необхідно робити наголос на вигоді клієнта від користування конкретного продукту чи послуги);

-         впроваджувати програми лояльності для потенційних клієнтів з можливістю придбання супутніх банківських продуктів зі значною знижкою;

-         впроваджувати  систему “пакетного продажу”;

-         використовувати цільове донесення інформації про банківські продукти та послуги до потенційного вкладника (через персонального менеджера, листування тощо)

-          підвищувати професійний рівень працівників, за рахунок проведення безкоштовних тренінгів та семінарів. Ефективними є не лише тренінги щодо безпосереднього продажу банківського продукту, а й ситуаційно-психологічні семінари;

-          впровадження системи стимулювання персоналу. Можливе поєднання системи стимулювання з навчальними програмами. Так, наприклад, проведення навчальної програми для корпоративних клієнт-менеджерів банку в курортному місті буде гармонійно поєднувати відпочинок з навичками роботи з клієнтами;

-         впровадити систему індивідуального менеджменту з виділенням окремих груп клієнтів (VIP-клієнти, перспективні клієнти, які можуть перейти в категорію VIP; середні та малі клієнти);

-          використовувати гнучкий підхід щодо конкретного клієнта;

  Підбиваючи підсумки викладеного, наголосимо, що ресурсна політика комерційного банку має бути гнучкою, еластично реагувати на потреби ринку. Використання ринкових висококонкурентних методів залучення коштів фізичних та юридичних осіб – основа ліквідності комерційного банку.



[1] Згідно офіційної інформації НБУ