Глушаниця Н.

Національний авіаційний університет

Навчання письма  англійською мовою: практичне, академічне і креативне

 

Нині наша незалежна держава переживає складний період становлення, визначення напрямів розвитку у всіх галузях народного господарства, а значить розширення зовнішніх, політичних, економічних, культурних і т.д. зв’язків. Отже між українськими громадянами, організаціями і громадянами і організаціями зарубіжних країн виникають і постійно розширюються обсяги письмових контактів як через електронну пошту, так і традиційними засобами. Із розмов зі студентами, слухачами курсів іноземних мов, а також із слухачами підприємств, фірм напрошується один висновок: вони відчувають потребу в оволодінні письмом в такій же мірі як і в оволодінні, приміром, говорінням.

Однак реалізувати це на практиці нині важко, бо немає достатньо розроблених методик навчання письма у вищих навчальних закладах. Пояснюється це тим, що в радянські часи не було потреби і можливості підтримувати регулярні письмові контакти із зарубіжними організаціями. Методика формування мовленнєвої компетенції багато в чому залежить від жанрових типів текстів, написанням яких необхідно оволодіти студентам. В основному відчувається потреба навчитися листуватися іноземною мовою. Це – ділове, офіційне листування. Але не менш важливим є і неофіційне, дружнє листування .При вивченні теми листування важливо підібрати конкретні типи листів .Якщо студенти – майбутні педагоги, то їм треба самим навчитися писати багато різних типів та видів листів, бо це може знадобитися їм самим в житті так само, як і їхнім учням. Це ж стосується і ділових документів, зв’язаних з прийомом на роботу – заяв, складання контрактів і ділових угод англійською мовою. Велике практичне значення має навчання конспектування, анотування, реферування текстів. Такі вміння важливі не лише в технічних навчальних закладах, а й для професійного зростання викладача, що дозволяє брати участь у професійних конференціях, семінарах, писати статті, звіти, есе, тексти доповідей. Все це можна назвати практичним письмом. Воно обумовлене практичними потребами майбутньої професії або особистими потребами.

Існує ще й інший вид письма, яке називається академічним. Сюди відносяться всі види письмових робіт студентів, завдяки яким вони навчаються письма, як творчої продуктивної мовленнєвої діяльності, але які не мають серйозного практичного  значення з точки зору професії. Працюючи над написанням ділових листів чи документів, студенти майже не мають можливості навчитись писати творчо. Твори, розповіді, історії студент пише від себе, творчо, це розвиває вміння творчого продуктивного письма і творчого мислення. Від такого процесу людина отримує задоволення. Розвиток такої діяльності різко підвищує ефективність навчання. Письмо відіграє ще й роль закріплювача. Мовний матеріал, „пропущений” через письмо, краще запам’ятовується, бо письмо базується на чотирьох аналізаторах: рукомоторного (сам процес написання); зорового ( бачення); мовленнєвомоторного ( приговорювання написаного); слухового ( слухання самого себе в процесі прочитування написаного). Академічне письмо, розвиваючи процесуальну мотивацію, відіграє більшу роль у розвитку інших видів мовленнєвої діяльності, ніж практичне письмо. В цьому значущість академічного письма при вивченні іноземної мови як спеціальності.

Особливим видом  академічного письма є, так зване, креативне, творче письмо. Це такий вид навчальної роботи, коли студенти пишуть іноземною мовою, опираючись на власну фантазію, життєвий досвід ( оповідання, вірші, п’єси). Але  перш ніж приступити до ергативного письма, треба сформувати у студентів вміння та навички писемного мовлення. Процес формування цих навичок передбачає наявність трьох етапів: рецептивного, рецептивно-репродуктивного та продуктивного. Варто зауважити, що в ході вивчення іноземної мови виникають позитивні і негативні фактори, які відповідно впливають на навчальний процес. Серед позитивних факторів – атмосфера довіри, взаємодопомоги на заняттях, що виключають суперництво. А ось наявність „психологічного бар’єру” між викладачем і студентами викликає появу „психологічного захисту” в останніх. Як же бути за такої непростої ситуації? На мій погляд, необхідно створити таке спілкування, яке дозволить студенту дослідити себе, вияснити і розв’язати свої проблеми, пов’язані з неусвідомленими аспектами власної психіки. Так, підвищують самооцінку студентів написання вправ, спрямованих на подолання труднощів у спілкуванні і на психокорекцію особистості, по темах: „Я прекрасний, ви прекрасні”, „мої кращі якості”. Досвід переконує, що таке письмове спілкування доцільне на всіх етапах навчання, але найбільш ефективне на початкових.

Підводячи підсумки сказаного вище, стверджую, що письмові роботи студентів сприяли швидкому і дальшому розвитку навичок та вмінь. У їхніх творах фігурували мовні явища, що виходили далеко за межі програмного матеріалу. Готуючи свої твори, студенти багато самостійно працювали із словниками, довідниками, підшукували мовні засоби, щоб краще висловити  ту чи іншу думку. Отже, креативне письмо – чудовий стимулятор розвитку лінгвістичної компетенції студентів у письмі. Цей розвиток відбувається з ініціативи самих студентів, причому, креативне письмо впливає на всі види мовленнєвої діяльності, особливо на розширення словникового запасу студентів, підвищення граматичної правильності їхнього мовлення. Такий ефект був передбачений, зважаючи на роль письма як загального закріплювача. Відзначався прогрес у вмінні студентів викладати свої думки іноземною мовою.

Отже, викладаючи іноземну мову, слід використовувати не тільки традиційні форми практичного та академічного письма, але варте серйозної уваги і креативне письмо.