Кирпун О.Ф.

Житомирський державний університет імені Івана Франка.

Словосполучення

Речення можна поділити на групи повнозначних слів, які логічно і граматично тісно пов’язані між собою. Такі групи слів називаються словосполученнями (Wortgruppen). Це найменші синтаксично-семантичні єдності повнозначних слів у складі речення, які зберігають певний зміст поза зв’язком у реченні.

Залежно від синтаксичного зв’язку між членами словосполучення розрізняють два види словосполучень: сурядні (koordinierende Wortgruppen) і підрядні (subordinierende Wortgruppen).

У сурядному словосполученні окремі його слова зв’язані між собою сурядним синтаксичним зв’язком. Усі вони рівноправні і незалежні одне від одного: Arbeiter und Bauern; laufen und springen; weder hier noch dort; ich oder du.

Сурядне словосполучення може об’єднувати необмежену кількість слів, утворюючи у такий спосіб ряд слів (die Wortreihe): rote, blaue, gelbe, grüne, braune, schwarze und weiβe (Bleistifte); (wir) sangen, spielten, tanzten und sprangen.

Залежно від засобів, за допомогою яких сполучаються між собою окремі слова, сурядні словосполучення поділяються на: сполучникові (syndetische Wortgruppen) і безсполучникові (asyndetische Wortgruppen).

У безсполучниковому сурядному словосполученні окремі його слова з’єднуються між собою без сполучників, лише за допомогою інтонації: (ich lese) Romane, Dramen, Novellen; (die Bauern) pflügen, säen.

У сполучниковому сурядному словосполученні окремі його слова з’єднуються між собою за допомогою сурядних сполучників: Jungen und Mädchen; gehen oder bleiben, weder sauer noch bitter.

У підрядному словосполученні окремі слова з’єднуються між собою підрядним зв’язком: одне повнозначне слово уточнюється або доповнюється іншим. Слово, що уточнюється, доповнюється, називається головним словом (das Kernwort, das führende Wort), а слово, яке доповнює або уточнює, – залежним або означальним словом (das abhängige oder bestimmende Wort).

У підрядному словосполученні не можна пропустити головне слово, оскільки все сполучення втрачає свій логічний зміст, граматичне оформлення і закінченість. Так, наприклад, у реченні Er bringt frisches Wasser у словосполученні frisches Wasser головне слово Wasser не можна пропустити, оскільки і словосполучення, і речення в цілому втратили б свій логічний зміст. Однак у цьому самому словосполученні залежне слово frisches можна пропустити. Логічний зміст речення зберігається.

Залежно від того, якою частиною мови є головне слово підрядного словосполучення, розрізняють шість видів підрядних словосполучень: іменникові (substantivische Wortgruppen), прикметникові (adjektivische Wortgruppen), числівникові (numeralische Wortgruppen), займенникові (pronominale Wortgruppen), дієслівні (verbale Wortgruppen) і прислівникові (adverbiale Wortgruppen). В іменникових словосполученнях іменник у ролі головного слова сполучається: а) з іменником у родовому відмінку: die Hauptstadt des Landes, die Sache des Friedens; б) з іменником з прийменником: der Kampf für den Frieden, der Glaube an den Sieg; в) з узгодженим іменником: der Fluβ Dnepr, der Dichter Schewtschenko; г) з прикметником, дієприкметником або ад’єктивним займенником: grüne Wiese, spielende Kinder, gelöste Aufgabe, unsere Heimat; д) з числівником: zwei Freunde, das erste Mal; е) з прислівником: das Haus dort, die Begegnung von gestern; є) з інфінітивом: die Absicht zu kommen, der Versuch zu schwimmen.

У дієслівних словосполученнях дієслово в ролі головного слова сполучається: а) з іменником у непрямому відмінку з прийменником або без нього: dem Vater helfen, mit dem Bleistift schreiben; б) із субстантивним займенником у непрямому відмінку з прийменником або без нього: jemandem begegnen; в) дієприкметником або прислівником: singend gehen, gut arbeiten; г) з інфінітивом з часткою zu або без неї: singen wollen, zu arbeiten beginnen.

У прикметникових словосполученнях прикметник у ролі головного слова сполучається: а) з іменником або субстантивним займенником у непрямому відмінку з прийменником або без нього: des Sieges sicher, auf die Antwort neugierig, ihm dankbar, mit uns zufrieden; б) з прислівником: besonders gute (Leistungen), völlig neue (Anlagen).

Прислівникові словосполучення складаються з двох прислівників: besonders gut, sehr oft, heute abend.

У займенникових словосполученнях займенник у ролі головного слова сполучається: а) із займенником у непрямому відмінку з прийменником або без нього: er selbst, ihr alle, jemand von uns; б) з іменником у непрямому відмінку з прийменником або без нього: viele der Versammelten, manche von den Studenten; в) з числівником: wir zwei.

Сурядні та підрядні словосполучення називаються вільними синтаксичними словосполученнями (freie syntaktische Wortgruppen), оскільки кожне слово такого словосполучення означає окреме самостійне поняття і виконує функцію якогось члена речення. У таких словосполученнях одне слово може доповнюватись або замінюватись іншими словами. Так, наприклад, у словосполученні schönes Dorf обидва слова означають самостійні поняття. Можна сказати kleines Dorf, groβes Dorf, malerisches Dorf, neues Dorf, altes Dorf, можна також сказати schönes, groβes, altes Dorf.

Однак є словосполучення, що виражають неподільне поняття і тому в реченні виконують функцію одного члена речення незалежно від того, із скількох повнозначних слів вони складаються. Такі словосполучення називаються сталими або фразеологічними (stehende, feste oder phraseologische Wortgruppen). У сталих словосполученнях одне слово не можна замінити іншим, інакше словосполучення втрачають своє семантичне значення. До таких словосполучень належать, наприклад: mit Ach und Krach, an Ort und Stelle, auf Schritt und Tritt, kurz und gut, zum Ausdruck kommen, die Hand im Spiel haben, an den Tag bringen.