Микитюк І.М.
Чернівецький
національний університет імені Ю.Федьковича
Графічні засоби як носії прагматичного значення у тексті
До дослідження прагматичного аспекту тексту неминуче залучається вивчення
особливостей його графічного оформлення. Як відомо, графіка – це засіб
закріплення інформації; у художньому тексті, де будь-яка одиниця є потенційно
експресивною, графічні засоби несуть прагматичне навантаження, а отже, є одним
із способів здійснення впливу на адресата писемного мовлення. Спеціалізоване
використання графічних засобів привертає увагу читача до форми написання. Таким
чином, форма стає значущою і, взаємодіючи зі значенням графічно виділеної
лексичної одиниці, семантично ускладнює її. Тому у письмовому тексті розрізняємо
власне словесний текст і візуальний текст. Словесний текст – це графічно
зафіксована мова, організована відповідно до граматичних правил мови, яка
використовується. Під візуальним текстом розуміємо графічне виконання словесного
тексту, що включає графічний поділ тексту, використання різних гарнітур шрифту,
наочний матеріал ілюстративного характеру тощо.
Прагматичні завдання графічного виокремлення полягають у тому, що автор,
орієнтуючись на читача, за допомогою графічної акцентуації намагається
досягнути взаєморозуміння, що і є метою комунікації. Завдяки використанню
графічних стилістичних засобів автор отримує додаткові можливості виокремлення
найважливіших у комунікативному плані елементів, що сприяє посиленню впливу на
адресата, і залежить не тільки від змісту, але й форми та організації тексту.
За нашими спостереженнями, крім таких звичних графічних стилістичних
засобів як засоби пунктуації, іноді використовуються шрифтові виділення окремих
слів і висловлювань, а також засоби графічної образності. Одним із таких
засобів є написання деяких слів з великої літери, як, наприклад, у наступних
реченнях:
The Mystery of Woman.
Her talk was too modest. Remember Primitive Serenity [1,
p. 90].
The one time he had been here before, he had sworn he’d come back. And
he was going to come back again. SOMEHOW [1,
p. 282].
Крім великої літери, автор може використовувати курсив з метою виділення
комунікативного та експресивного центру висловлювання:
And then this morning – it was such a lovely day – I didn’t go to the bus, I drifted into it [1, p. 35].
Курсив також використовується для передачі слів, що не належать авторові та
цитат. Результатом такого прийому є відокремлення чужих слів від мови
адресанта: виділені слова певною мірою зберігають свою автономність, що уможливлює
співставлення різних кутів зору.
She described the problems she had when she had played Rosalind in As You Like It
in the school play in her senior year [1, p. 34].
Then they began to sing and in a moment all the voices joined in:
“America,
America, God shed His grace on thee, And crown thy good with brotherhood, From
sea to shining
sea …” [1, p. 55].
У художньому тексті графічні стилістичні засоби виконують ряд прагматичних
функцій, які можна класифікувати таким чином:
1.
Функція привернення уваги адресата.
Графічні стилістичні засоби використовуються на фоні графічно нейтрального
тексту, і графічно виділені ділянки тексту привертають увагу незвичністю свого
оформлення.
… you probably don’t remember me, but I used to
be a … well … a kind of neighbour of yours [1,
p. 153].
2.
Функція виокремлення комунікативно
важливих елементів мови. Ця функція пов’язана з попередньою функцією, оскільки
акцентуються найважливіші елементи, які повинні бути помічені адресатом.
You just don’t seem like a
roll-deliverer [1, p. 113].
Flying over
3.
Функція уточнення. Графічне виокремлення
використовується з метою логічного наголосу: підкреслюється та нова
комунікативна інформація, про яку йдеться у реченні. У художньому тексті курсив
слугує меті акцентуації особових займенників, які в англійській мові, як
правило, є ненаголошеними.
That’s what you think, Craig almost talked back loud to the page [1, p.
754].
4.
Функція композиційного членування
тексту. Графічні стилістичні засоби полегшують прагматичну орієнтацію адресата
у процесі сприйняття художнього тексту, відокремлюючи план оповідача та план
персонажа, реальні дії та вигадані. Часто для такого відокремлення
використовуються лапки. Виділення лапками мови персонажа є розпізнавальним
знаком персонажа, який відображає його кут зору та життєву позицію:
Brad’s father had been a millionaire before he was twenty-five, but was
in a low period now (“Just a little bad run of luck”, according to Brad) and
couldn’t afford the fare East at the moment for his son’s graduation [1,
p. 154].
5.
Функція компресії інформації. Графічні
стилістичні засоби є прикладом мовної економії. У деяких випадках інформація,
що передається графічно, в усній мові може бути виражена лише описово за допомогою
вербальних засобів. Деякі засоби пунктуації мають настільки очевидне значення,
що можуть бути використані у тексті як самостійні сигнали оцінного змісту.
Наприклад, знаки питання та оклику мають чітко визначене значення, можуть
замінювати окремі репліки у письмовій діалогічній мові, виражаючи подив,
сумнів, тощо.
Willie was smiling widely (fatuously?) at his son’s demonstration of
affection, as Gretchen finally approached him [1,
p. 236].
Таким чином, у художньому тексті графічні засоби виокремлення виступають потужним
засобом здійснення прагматичного впливу на адресата.
Література:
1. Shaw I. Three complete novels. – N.-Y.: Wings Books, 1993. – 770 p.