Кривошеєва О.І.*, к.п.н. Собко Я.М.

*Вище професійне училище № 8 м.Стрия Львівської області

**Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПНУ

Модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання

Формування професійно-етичних якостей – важлива складова виховання та підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання до майбутньої професійної діяльності. Цілеспрямоване, систематичне формування професійно-етичних якостей не тільки впливає на моральну свідомість педагога, сприяє переведенню етичних знань у особисті переконання, підвищує розуміння їхньої суспільної значущості, а й створює необхідну морально-психологічну атмосферу та стимулює високоморальні вчинки, регулюючи поведінку майстрів виробничого навчання.

Значний внесок в розробку теоретичних і практичних питань педагогічної моралі, вивчення рівня етичної свідомості вчителя, пошук шляхів вдосконалення етичних відносин в педагогічному колективі був внесений такими вченими як Я.С.Котигер, В.А. Малахов, Е.А.Гришин, І.Я.Писаренко, В.М.Чернокозова, І.І.Чернокозов та ін. Водночас проблема формування професійної етики інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, зокрема майстрів виробничого навчання, залишається практично недослідженою.

Теоретичною основою формування професійної етики майстрів виробничого навчання є розгляд структури моральної якості особистості, підсистемами якої виступають моральна свідомість (знання, почуття) та моральна поведінка (мотиви, воля, уміння і звички діяльності). Моральна діяльність майстрів виробничого навчання є результатом рівня сформованості моральної свідомості майстрів виробничого навчання.

На наш погляд, основними шляхами формування професійної етики майстрів виробничого навчання є: висвітлення сутності професійної етики педагога у спеціальних курсах в процесі навчання, перепідготовки та самоосвіти фахівців; упровадження моделі формування професійної етики майстрів виробничого навчання; розробка етикету та етичного кодексу майстрів виробничого навчання тощо.

Пропонована нами вербально-функціональна модель має дві характерні особливості. По-перше, вона будується як словесний опис процесу формування професійної етики майстрів виробничого навчання, а по-друге, будучи моделлю функціональною, відображає послідовно етапи такого формування.

На першому етапі розробляються теоретичні концептуальні засади формування професійної етики майстрів виробничого навчання.

На другому етапі розробляються загальні критерії формування професійної етики майстрів виробничого навчання, а саме: усвідомлення етичних цінностей; критичного перегляду моральної поведінки; морального професійного вигорання; наявності моральних установок; наявності моральних переконань; відносин до суспільства, професії, праці, колег, учнів, батьків, себе; розуміння доцільності етичних норм; морально-педагогічного звичаю; значущість норми у конкретній ситуації; ієрархії моральних засад; комплексу етично-психологічних якостей.

На третьому етапі на основі конкретних критеріїв формуються морально-етичні якості майстрів виробничого навчання, а саме: вимогливість, моральна відповідальність, добро і зло, етична компетентність, справедливість, честь і гідність, моральний вчинок, моральні мотиви, моральний аспект спілкування, педагогічний такт, толерантність тощо.

На четвертому етапі пропонується спеціальний курс “Професійна етика майстрів виробничого навчання”. В основу курсу покладено розробки класичних курсів професійної етики.

На п’ятому етапі формується етикет майстрів виробничого навчання. Практично в усьому світі етикет став нормою, неодмінною умовою життєвого успіху. На навчання гарним манерам і консультації з питань етикету за кордоном витрачаються сотні мільйонів доларів. Протягом багатьох століть людство виробило перелік норм поведінки, які сприяють взаєморозумінню Педагог живе в постійному спілкуванні з колегами, керівництвом, учнями, батьками, і від того, як він виглядає, тримається, як поводиться вдома, на роботі, у суспільстві, залежить його настрій, а отже, і його здоров'я, трудові успіхи, атмосфера на роботі при спілкуванні з учнями та колегами, і у сім'ї [2, с.558].

На шостому етапі розробляється “Етичний кодекс майстра виробничого навчання”. Кодекс професійної етики визначає сукупність етичних вимог, що витікають з принципів і норм педагогічної моралі, і регулює його поведінку і систему відносин в процесі педагогічної діяльності. Однією з основ кодексу професійної етики майстра виробничого навчання є встановлення основних вимог, які визначають відношення майстра виробничого навчання до самого себе, до педагогічної праці, до учнівського і педагогічного колективів тощо [1].

На сьомому етапі розробляється методика та організація дослідно-експериментальної роботи, в ході якої не тільки апробуються результати дослідження, але й вносяться корективи у теоретичні та методичні розробки, удосконалюється процес формування професійної етики майстрів виробничого навчання, що дозволяє “замкнути” модель (рис. 1) та повернутися на перший етап на вищому рівні.

Рис.1. Схематичне представлення

вербально-функціональної моделі

Формування професійної етики не зводиться до засвоєння норм і правил моралі. Воно спрямоване на формування моральної поведінки, відповідних моральних відносин, до вироблення таких моральних якостей як гідність, відповідальність, честь, скромність, громадська співпраця, милосердя тощо. Завдання формування професійної етики майстрів виробничого навчання полягають у розвитку моральної свідомості, формуванні моральних почуттів і переконань; виробленні звичок моральної поведінки тощо.

Література

1. Нравственные аспекты отношений учителя с родителями учащихся // http: // www. km. ru /education/ ref_s how_ frame. asp .

2. Титаренко І.О Формування етичних відносин між вчителями в системі методичної роботи школи // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць / За редакцією І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. – Київ, 2003. – с.556-562.