ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗГЛЯДУ СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ ТА ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ ПОМЕРЛОЮ

Authors

  • ЛС Мала Украина

Abstract

Відповідно Цивільного та Цивільно-процесуального кодексу України визнання фізичної особи безвісно відсутньою і проголошення померлою є результатом встановлення у судовому порядку тих обставин, що ця особа , місце знаходження якої невідомо, наявності людини у живих або факту смерті фізичної особи, тобто оголошення її померлою. Отже, матеріальна та правова підстава судового рішення такої особи складає презумпція знаходження особи в живих або її смерті. Більшість справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або померлою носять причинний характер, а зумовлюються погіршенням криміногенної ситуації в країні та стрімким зростанням терористичної ситуації, а також дуже актуальне питання на сьогоднішній день, щодо військових конфліктів у державі. Велика кількість вчених приділяло увагу стосовно даного питання,але пройшов значно великий проміжок часу з моменту обговорення та написання наукових праць. Останнім часом, в Українському законодавстві відбулися зміни у сфері цивільного та цивільно-процесуального права, тому ці праці не враховують усі зміни, які сталися останнім часом. Особа ,яка тривалий час відсутня у місці свого постійного проживання, створює питання стосовно обов’язків до фізичних та юридичних осіб, з яким ця особа знаходилась в певних правовідносинах. Справи про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або оголошення їх померлими створює нагальну потребу у захисті майнових прав осіб, правовий статус яких вирішується у судовому порядку або захисту інтересів осіб, які мають особисті правовідносини з безвісно відсутньою особою, що зумовлює позбавлення можливості їх у користуванні своїми правами. Процедура здійснення оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою у національному законодавстві передбачає певний судовий порядок щодо встановлення фактів у порядку окремого провадження. Проблемою при вирішенні даного питання є вирок суду, який ґрунтується тільки на юридичному припущенні суду щодо визнання фізичної особи безвісно відсутньою або проголошення померлою. У заявника, зазвичай, немає доказів стосовно життя чи смерті безвісно відсутньої особи. Таким чином, у сфері доказування ці факти встановити неможлива. У цій категорії справ, є яскраво виражений принцип активної участі суду у процесі, який відрізняє його від змагального. Обмеження цього принципу відноситься більш до окремого провадження. Це зумовлюється тим, що вирок суду значно впливає на законні права ті інтереси особи, яка відсутня, процесуальне право якої в цьому випадку не реалізується.

References

Цивільний кодекс України //Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV

Цивільний процесуальний кодекс України //Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон від 18.03.2004 № 1618-IV

Фурса С.Я. Цивільний процес України: Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. – 448 с.

Васильєв С. В. Особливості розгляду окремих категорій цивільних справ: навчальний посібник. — Харків: Еспада, 2012. — 370 с.

Published

2016-12-31

How to Cite

Мала, Л. (2016). ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗГЛЯДУ СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ ТА ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ ПОМЕРЛОЮ. Pridneprovskiy Scientific Bulletin, 34(498). Retrieved from http://www.rusnauka.com/index.php/rusnauka/article/view/16496