ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕАТИВНОСТІ У НАУКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ-ПСИХОЛОГІВ

Authors

  • ВВ Сторож Украина
  • АМ Іванова Украина

Abstract

Креативність є одним з найбільш привабливих і в той же час одним з найбільш складних об'єктів психологічних досліджень. Дані складності обумовлені недостатньою точністю дефініцій і дискусійністю деяких методологічних підстав, на яких будуються дослідження. Представники гуманістичного, факторного і структурно-системного підходів (А. Маслоу, С. Медник, Е. П. Торренс та ін.) розглядають креативність як сукупність здібностей, інтелектуальної активності, мотивації, цінностей і особистісних рис. Вони пропонують вивчати креативність не просто як комплекс здібностей, а як складний феномен, що знаходить своє відображення в різних сферах психіки. У свою чергу, це вимагає застосування методів, що дозволяють провести як кількісну оцінку вираженості різних видів креативності, так і їх змістовний опис (якісний аспект дослідження креативності) [2]. Дидактичний супровід даної підготовки полягає в реалізації таких форм, технологій і методів навчання, які дозволяють найкращим чином освоїти дослідницьку методологію. Програма підготовки психологів-магістрантів передбачає освоєння ними ряду дисциплін, спрямованих на оволодіння методологією комплексних досліджень складних психічних феноменів, одним з яких є креативність. Навчальним планом магістратури передбачено поєднання лекційної і практичної форм навчання, однак основний обсяг навчального навантаження відводиться на практичні заняття, велика частина яких проводиться з застосуванням активних та інтерактивних технологій і методів. В рамках теоретичної підготовки використовуються нетрадиційні види лекцій: проблемна лекція, лекція-дискусія, лекція з розбором конкретних ситуацій. Проблемна лекція передбачає спільний пошук відповідей на такі питання, які раніше не ставилися, або такі, які містять в собі проблему, яка не має готової, стереотипної схеми рішення. Подача окремих блоків лекційного матеріалу чергується з постановкою проблемних питань [3]. Лекція-дискусія і лекція з розбором конкретних ситуацій припускають вільний обмін думками або розбір конкретних випадків і ситуацій, пов’язаних з проведенням досліджень в інтервалах між логічними розділами, що подавалася [1]. Результатом стає резюмування основних ідей того чи іншого інформаційного розділу.

References

Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. – М.: Высшая школа, 2001. – 207 с.

Дружинин В. Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер, 2002. – 368 с.

Сисиєва С.О., Поясок Т.Б. Психологія та педагогіка: підручник для студентів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання. С.О. Сисоєва, Т.Б. Поясок. - К.: Міленіум, 2005. - 520 с.

Published

2020-02-15

How to Cite

Сторож, В., & Іванова, А. (2020). ДОСЛІДЖЕННЯ КРЕАТИВНОСТІ У НАУКОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ-ПСИХОЛОГІВ. Pridneprovskiy Scientific Bulletin, 8(664). Retrieved from http://www.rusnauka.com/index.php/rusnauka/article/view/1660