ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН НИРОК У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ

Authors

  • СО Шейко Украина
  • НО Колб Украина

Abstract

Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається однією з найбільш значимих проблем сучасної медицини. Разом з іншими серцево-судинними захворюваннями за показниками смертності АГ в Україні займає перше місце. Це захворювання частіше виникає у людей похилого віку, однак розвиток його нерідко починається в молодому, і навіть в дитячому віці.. Поширеність АГ зростає з віком. У віці до 40 років вона становить – 10%, від 50 років – 50%. А у людей старших вікових груп сягає понад 75% [1]. Наслідком неконтрольованої АГ може стати серцева і ниркова недостатність. В той же час, за даними ВООЗ відомо, що 17,5 мільйонів пацієнтів щорічно помирають від інфаркта міокарда або мозкового інсульта. Однак 80% цих смертей можливо уникнути. Результати великих епідеміологічних досліджень MRFIT (Multiple Risk Factor Intervention Trial) і Фремінгемського (Framingham study) довели, що систолічний артеріальний тиск (САТ) є незалежним, постійним і модифікуючим фактором ризику (ФР) серцево-судинних ускладнень (ССУ). При збільшенні САТ на кожний 1 мм рт.ст., смертність зростала на 1% [2]. З підвищенням САТ на 20 мм рт.ст., вірогідність розвитку мозкового інсульта збільшується вдвоє [2]. Пацієнти з САТ>179 мм рт.ст. мали в 3 рази більше випадків мозкових інсультів за 3 роки, ніж з САТ < 130 мм рт.ст. [3]. Клінічним варіантом АГ з високим пульсовим тиском є ізольована систолічна артеріальна гіпертензія (ІСАГ). Установлено, що ІСАГ збільшує смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ) в 2,5 рази, загальну смертність - на 51%, частоту інсультів в 2,5 рази, порівняно з особами того ж віку і статті, які мали нормальні показники артеріального тиску (АТ). В той же час, Сhicago Stroke Study виявило, що САТ є більш важливим ФР цереброваскулярних ускладнень у похилих, ніж діастолічний артеріальний тиск (ДАТ). В останній час велика увага дослідників привертається до кардіоренальних взаємовідносин у пацієнтів з АГ [5]. Відомо, що підвищення систолічного артеріального тиску (САТ) на 10 мм рт. ст. асоціюється зі зростанням ризику розвитку хронічної хвороби нирок (ХХН) на 6%. В свою чергу ХХН при АГ є самостійним фактором ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. Навіть незначне зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) асоціюється зі зростанням сумарного кардіоваскулярного ризику, а також ризику розвитку серцево-судинної і загальної смертності. Проте, на сьогоднішній день недостатньо вивчені функціональні зміни нирок у хворих з АГ у віковому аспекті. Метою нашого дослідження було порівняльне вивчення змін ШКФ у пацієнтів молодого та похилого віку з ізольованою артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконано на базі терапевтичного відділення КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №8» Дніпропетровської обласної ради. До основної групи №1 увійшло 34 пацієнти віком 35,76±5,9 років. З них 16 чоловіків та 18 жінок. Другу групу склали 36 пацієнтів (71,2±4,5) років. З них 18 чоловіків та 18 жінок. Проведено загально-клінічне обстеження, вимірювання систолічного (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ), проводено добове моніторування артеріального тиску, електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування ЕКГ. АГ діагностували при наявності офісних значень САТ ≥140 мм рт.ст. і/або діастолічного АТ ≥90 мм рт.ст. Згідно рекомендацій робочої групи з лікування АГ Європейської спілки кардіологів (ESC) та Європейської спілки з АГ (ESH) ця класифікація застосовується у молодих пацієнтів, хворих середнього віку та похилих людей [4]. ІСАГ діагностували при підвищенні систолічного АТ > 140 мм рт.ст. та нормальних або декілька знижених значеннях ДАТ ≤90 мм рт.ст. ІСАГ супроводжується підвищенням пульсового артеріального тиску. Визначали креатинін крові. Розрахунок ШКФ здійснювали за формулою CKD-EPI, в якій враховується раса, стать, вік, рівень креатиніну в сироватці крові. 

References

Батушкін В. В. (2018). Артеріальна гіпертензія у хворого з порушеннями ліпідного обміну: з чого починати лікування?/ В. В. Батушкін // Kardiologiia: Vid Nauky Do Praktyky.-2018.- № 2(30).- С. 80–99. doi:10.30702/card:sp.2018.06.031/s6

Коваленко В. М. Проблеми здоров’я і тривалості життя в сучасних умовах : Посібник. / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький, 2017. – С. 24-28.

Оптимізація лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутньою ішемічною хворобою серця із застосуванням Тризипіну (мельдонію). / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. М. Кушнір, та ін. // Артеріальна гіпертензія. – 2017. - Т. 1(51). - С.31-43.

Сиренко Ю. Н. Аттенто – новое слово в лечении артериальной гипертензии / Ю. Н. Сиренко, О. Л. Рековец // Артериальная гипертензия. – 2018. – № 1 (57). – С. 9-14.

ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. / В.Williams, W. Bryan, М. Giuseppe, S. Wilko, et al. // European Heart Journal. – 2018. - Vol. 39. – Issue 33. - Р. 3021–3104.

KGIGO 2012. Clinical practice guideline for the evaluation and management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplements. 2013;3(1):1–150. doi:10.1038.

Published

2020-02-15

How to Cite

Шейко, С., & Колб, Н. (2020). ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН НИРОК У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ. Pridneprovskiy Scientific Bulletin, 8(664). Retrieved from http://www.rusnauka.com/index.php/rusnauka/article/view/1683