Модальність як комунікативна категорія речення

Authors

  • ТІ Шумченко Украина

Abstract

Поняття модальності має низку значень та дефініцій. До неї входять усі форми вираження, що відображають дійсність або проблематичність події і суб'єктивне ставлення мовця до неї. У такому випадку модальність є носієм таких явищ та понять, як: 1) цілеспрямованість висловлювання: ознака того, що воно має розповідне, питальне, або спонукальне значення (розповідне речення позначає дійсність події, а питальне та спонукальне – її проблематичність); 2) істинність, тобто твердження, що позначає дійсність події, або заперечення, що відображає її недійсність; 3) ставлення мовця або суб'єкта дії, до висловлення, його оцінка, того як інформація, що повідомляється, відноситься до дійсності (дійсність, необхідність, можливість, бажаність); 4) експресивність висловлювання (вираз різних почуттів: надії, очікування, подиву, незадоволення і таке інше) [4, c. 144]. Модальність послаблює або підкріплює істинність висловлювання. Можливість займає проміжне положення між твердженням і запереченням. Наприклад, Oui – Peut-être – С’est possible – C’est probable – Non. Однак, можливість поєднання зазначених чотирьох значень в одному висловлюванні говорить про те, що це різні категорії. У сучасній французькій граматиці превалює тенденція розглядати значення зазначених вище пунктів один, два та чотири, як особливі синтаксичні категорії і до синтаксичної модальності відносити передусім значення третього пункту. Модальність продуцієнта може відрізнятися від позиції іншої особи, що сприяє утворенню модальних значень, які виражають оцінки і реакції: схвалення, згоду; спростування, обурення. Дієслова pouvoir і vouloir можуть набувати також оцінного значення, особливо у разі вживання підмета, що позначає неістоту: Mon frère n’a pas le temps de venir, il peut être en retard. (= je crois qu'il est possible que mon frère soit en retard.); Le directeur dit que Michel doit venir à temps.. (= Il veut que Michel soit à temps). Крім того, обидва дієслова можуть виражати ймовірність, значення, яке передається за допомогою епістемічної модальності. Окрім того, існує також і булетична модальність, що позначає можливість чи неможливість виконання певних дій суб’єктом, залежно від його бажання чи небажання / волі. Засобами вираження булетичної модальності є такі вирази, як: il est espéré / souhaitée / redouté / regretté [1; 2; 5].

References

1. Гак В. Г. Грамматика французького языка / В. Г. Гак., 2003. – 456 с.

2. Захарова, Е. П. Типы коммуникативных категорий / Е. П. Захарова // Проблемы речевой коммуникации : межвуз. сб. науч. тр. – Саратов : Изд-во Сарат. ун- та, 2000.

3. Теньєр Л. Основи структурного синтаксису / Л. Теньєр. – 1988. – С. 385.

4. Чеботарева Н.Е. Функции грамматических единиц в коммуникативном аспекте // Сборник научных трудов МГПИИЯ им. М. Тореза. - М.: Изд-во Моск. ин-та иностр. яз. ,1988.

5. Шинкарук В.Д. Модус і диктум в структурі речення. автореф. дис. на здобуття наук.ступеня д-ра філол. наук : 10.02.01 /; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 2003. — 36 с.

Published

2020-02-02

How to Cite

Шумченко, Т. (2020). Модальність як комунікативна категорія речення. Pridneprovskiy Scientific Bulletin, 6(662). Retrieved from http://www.rusnauka.com/index.php/rusnauka/article/view/1841