Екзистенційний вимір суб’єктивності

Authors

  • ОП Тімченко Украина
  • МА Пігош Украина

Abstract

Смислові виміри людського існування набули актуальності саме з поширенням екзистенційної філософії. Розвиток науки, прагматичні ідеали та інші позитивістські аспекти людського буття не вичерпують всю його повноту сенсу, не дають відповіді на причини сумнівів, страждань, зневіри людей. Можемо констатувати, що поняття «екзистенційності» в філософії набуло позитивного статусу. Екзистенційна ідея суб’єктивності остаточно розвіяла міф про унеможливлення трансформації людського буття лише у засіб досягнення примарних цілей. Загострення сучасних глобальних проблем, розширення засобів їх вирішення постійно проявляється через наростання протестних акцій широкого загалу. Усвідомлення загострення протиріч між підвищенням комфортності життя і темпами знищення природнього середовища, між економічними і духовними цінностями актуалізує проблему екзистенційного почуття міри, балансу між людиною і природою, людиною і суспільством. Історично минула догма про внутрішню гармонію між рівнем життя і його сенсом «раптом» перетворилася майже в антагоністичне протиріччя, яке почало усвідомлюватись у екзистенційній філософії абсурду Альберта Камю і тенденція подальшого загострення цього протиріччя, на жаль, цілком очевидна. Потреби, засоби досягнення, отримані результати сучасного науково-технічного прогресу об’єктивно нівелюють, деперсоналізують особистість, залишаючи їй лише вузьку сферу діяльності – мистецтво. Обмеженість свободи вибору, форм і способів людського існування актуалізують проблему «сірого» наперед передбачуваного існування індивіда (Ф. Ніцше) та необхідності суттєвого зростання його вольових зусиль (А. Шопенгауер). Пріоритети філософії життя підсилюють стрижневий напрям екзистенційних пошуків. Глобальна сучасна експансія науки загрожує загибелі людської цивілізації. Тому доводиться погодитися з дослідженнями екзистенційних філософів, що «... нетеоретичні, наукові постулати, не метафізичні, онтологічні й гносеологічні, обтяжливі для розуміння конструкції, а безпосередній сенс ... конкретної людської істоти з її особистою долею, поняттями, ваганнями, сумнівами й надіями і були, насамперед безпосередньо представлені у роздумах адептів цього філософського напряму» [1, с. 4-5].

References

1. Райда К. Ю. Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2009. – 328 с.

2. Конотоп Л. Г. Філософсько-релігієзнавчі аспекти суб’єктивності // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. – № 2 (6). – К.: НАУ, 2007. – С. 9-12.

Published

2020-02-02

How to Cite

Тімченко, О., & Пігош, М. (2020). Екзистенційний вимір суб’єктивності. Pridneprovskiy Scientific Bulletin, 6(662). Retrieved from http://www.rusnauka.com/index.php/rusnauka/article/view/1869