Персонал та його роль в діяльності аграрного підприємства

Authors

  • ИИ Чернега Украина
  • НО Шевченко Украина
  • НО Бленда Украина

Abstract

Головною складовою продуктивних сил і основним джерелом розвитку економіки країни в цілому та кожного підприємства зокрема є люди, їх майстерність, освіта, досвід та фахова підготовка. Існує пряма залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни. Персонал - найскладніший об’єкт управління в підприємстві, тому що він, на відміну від речових факторів виробництва, є живим, має можливість діяти, самостійно приймати рішення, критично оцінювати висунуті до нього вимоги, має суб’єктивні інтереси та ін. Людина є не тільки найважливішим елементом виробничого процесу на підприємстві, а й головним стратегічним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі. Які б не були прекрасні ідеї, новітні технології, найсприятливіші зовнішні умови, без добре підготованого персоналу високоефективної роботи домогтися неможливо. Персонал аграрного підприємства – це сукупність постійних, тимчасових та сезонних працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, володіють певними знаннями, досвідом та навиками, необхідними та достатніми для роботи в аграрному секторі економіки, формується та змінюється під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Персонал – найбільш складний об’єкт управління в підприємстві,тому що, на відміну від матеріальних виробничих факторів, є живим, має можливість власноруч діяти, приймати рішення, критично оцінювати пред’явлені до нього вимоги, має суб’єктивні інтереси і т.п. Люди, їх професійність, рівень освіти та досвід є найважливішим елементом продуктивних сил, що впливає на ефективність функціонування підприємств та їх конкурентоспроможність. Праця персоналу аграрних підприємств має свої особливості, обумовлені умовами й складністю сільського господарства як галузі виробництва. Основними особливостями розвитку сільського господарства є: а) земля є основним виробничим засобом у цій галузі економіки, що робить неможливим прискорення виробничого процесу, як в інших галузях; б) людина безпосередньо взаємодіє з природою у сільському господарстві; в) значна диференціація природно-кліматичних умов та розташування земельних ділянок не лише в масштабі планети, а й усередині багатьох окремих країн; г) наявність природних та біологічних чинників підвищення продуктивності праці, окрім суспільних; ґ) значний часовий розрив між робочим періодом та отриманням кінцевих результатів; д) найбільша відповідність біологічній стороні сутності людини приватної власності на частину землі, певний життєвий простір; е) взаємодія і переплетіння економічних законів із природними біологічними законами; є) відносна іммобільність ресурсів, яка є перешкодою перерозподілу ресурсів із сільського господарства в промисловість та інші галузі; ж) сезонність виробництва, яка виявляється в переривчастому використанні персоналу та засобів виробництва, в нерівномірному надходженні продукції і доходів на протязі року; з) існування взаємодоповнюваності і взаємозалежності окремих галузей, що вимагає всебічного обґрунтування галузевої структури підприємства; и) сільське господарство відрізняється меншою інвестиційною привабливістю, що викликано тривалим періодом виробництва продукції; і) аграрні підприємства функціонують в умовах ризику, оскільки економічний процес створення продукції тісно переплітається з природними процесами; й) сільське господарство – це кредитомістка галузь, яка потребує вкладення додаткових фінансових ресурсів через значний сезонний розрив між вкладенням оборотного капіталу й отриманням доходів; к) продукція сільськогосподарського виробництва може бути як кінцевим продуктом споживання, так і ресурсом для інших галузей. Персонал аграрних підприємств варто формувати, враховуючи перелічені особливостей сільськогосподарського виробництва. Особливостями формування, організації та використання персоналу аграрних підприємств є: 1) основою формування персоналу аграрних підприємств, як правило, є жителі відповідних сільських населених пунктів; 2) в якісній структурі переважають старші вікові групи, через значне зменшення чисельності сільського населення; 3) сезонний характер аграрного виробництва створює труднощі в процесі відтворення робочої сили, зайнятості працівників, забезпечення гідного рівня оплати праці і доходів сільських працівників; 4) низька кваліфікація працівників, яка зумовлена відтоком кваліфікованих кадрів в більш високооплачувані сфери діяльності; 5) недостатня мотивація праці, через низькі прибутки галузі. Будь-яке аграрне підприємство здійснює свою діяльність за певної чисельності персоналу. Ефективність діяльності підприємства залежить від професійності і кваліфікованості працівників, результативності та доцільності кадрової структури. Під професією розуміють вид трудової діяльності, що вимагає для її здійснення певної кількості спеціальних знань та навиків. В рамках професії виділяться спеціальності, тобто її різновиди. Кваліфікацію персоналу можна визначити як міру підготовленості кожного співробітника до виконання ним професійних завдань і обов’язків. Всіх робітників, залежно від рівня кваліфікації, поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані.

References

1

Published

2015-09-17

How to Cite

Чернега, И., Шевченко, Н., & Бленда, Н. (2015). Персонал та його роль в діяльності аграрного підприємства. Pridneprovskiy Scientific Bulletin, 17(433). Retrieved from http://www.rusnauka.com/index.php/rusnauka/article/view/26987