МЕТОДИКА ГЕРМЕНЕВТИКИ ЮРИДИЧНИХ ПОНЯТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ДИСКУРСІ У ЗМІСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

Authors

  • НО Побережна Украина

Abstract

Моделювання юридичного дискурсу детермінується необхідністю в мовному забезпеченні термінотворчих процесів, вільному розвиткові юридичної термінології та її гармонізації з динамікою сучасної юриспруденції; потребою подальшого лінгвістичного опрацювання юридичних термінів як системи понять спеціальної галузі наукового знання; необхідністю обґрунтування лінгвістичних засад дво- і полімовного галузевого словника юридичних термінів, який відповідає сучасним потребам, оскільки враховує лінгвокогнітивні, граматичні, орфоепічні і стилістичні позначки, що дозволяє дати повну мовну характеристику терміноодиниць, а також адаптувати юриста до складних випадків терміновживання та лінгвістичних характеристик терміна. Теоретичні концепції, присвячені різноманітним аспектам зв’язку юридичної освіти з суспільством, детермінуються розвитком категорійно-поняттєвого апарату (Е.Гідденс, Е.Дюркгейм, М.Тітми, Л.Уорд). Дослідження, що орієнтуються на розкриття соціальних функцій юридичної освіти, виявлення особливостей взаємодії інституалізації правничого інституту й освітнього інституту (И.Вейланд, В.Відгоф, Б.Гершунський, Д.Гольдшмідт, Л.Коган, В.Кремень, Ф.Кумбс, О.Якуба) апелюють до врахування нової інформаційної соціокультурної ситуації для визначення домінант і основних напрямків розвитку, для розробки стратегії і тактики перетворень, спроможних зробити освіту адекватною своєму часу. Винятково важливим , але недостатньо вивченим є питання про освітній механізм, що забезпечить вироблення цілісного бачення світу особистістю в умовах соціокультурних трансформацій, включення в нього власної професійної діяльності майбутнього юриста. Гуманітарна підготовка спеціалістів юридичних й економічних спеціальностей на етапі фахової актуалізації має ґрунтуватися насамперед на аксіологічному підході, який дозволяє розглядати окреслену проблему засвоєння інформації з урахуванням відповідних критеріїв, які дозволяють діагностувати не декларовані, а достеменні цінності культури, що визначають подальший розвиток внутрішнього світу особистості загалом, вироблення ціннісних орієнтацій фахівця, що в подальшому дозволить відокремлювати на основі адекватної й професійної оцінки інформаційні потоки не з позиції їхньої істини / не істини, а з позиції насамперед відповідності / невідповідності цінностям і моральній рефлексії сучасної інформаційної культури. Оскільки традиційно глобалізація характеризується як фінансово-економічний феномен, культурні форми дозволяють на основі взаємопроникнення різних технологій розкривають більш широкий діапазон оброблення й розвитку економічної та юридичної інформації; мовної інформації, використовуваної задля обслуговування вказаних галузей, тобто фахова мова. В умовах інформаційно-освітнього середовища дидактичний супровід має передбачати насамперед інформацію, яка повинна значною мірою визначати культуру, духовність, моральні орієнтири, оскільки культура становить життєвизначальну і стратегічно спрямовану на розвиток позицію суспільства.

References

1. Нерсенянц В.С. 1997 Философия права. Москва: ИНФРА-М – НОРМА, 1997. 652 с. http://lawdiss.org.ua/books/059.doc.html

2. March J. 1989 And Olsen J. Rediscovering Institutions. The Organizational Basis of Politics. New York; London: The Free Press. 1989. р. 118.

Published

2019-03-08

How to Cite

Побережна, Н. (2019). МЕТОДИКА ГЕРМЕНЕВТИКИ ЮРИДИЧНИХ ПОНЯТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ДИСКУРСІ У ЗМІСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ. Pridneprovskiy Scientific Bulletin, 3(611). Retrieved from http://www.rusnauka.com/index.php/rusnauka/article/view/7207