Трансформація туристичної галузі Криму в сучасних умовах

Abstract

Кримський півострів – один з найбільших туристичних центрів як в Україні, так і на Чорноморському узбережжі. Продаж послуг курортів і туризму — пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим. Крим є одним з найбільших курортних регіонів на території колишнього СРСР, що приваблює мільйони відпочиваючих із країн СНД і далекого зарубіжжя. Значення Криму як курорту визначається його унікальними природними ресурсами, найцікавішими визначними пам'ятками, розвитою транспортною і санаторно-курортною інфраструктурою. Рекреаційне господарство є однією з провідних галузей республіки. Матеріально-технічна база рекреаційної сфери Криму об'єднує діючі санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, готелі, кемпінги, туристичні бази, архітектурні пам'ятники, пізнавальні і розважальні об'єкти. Тут зосереджена майже половина місць рекреаційно-курортних підприємств чорноморського побережжя і серед курортів СНД Крим займає перше місце по кількості санаторіїв, будинків і пансіонатів відпочинку з розрахунком на 1000 чоловік місцевого населення. Рекреаційне господарство працює на пляжних, бальнеологічних і кліматичних ресурсах, лікувальних грязях, морській воді, ландшафтних ресурсах [3]. Проте, основні тенденції соціально-економічного розвитку Криму останніми роками не змінюються і визначаються збереженням негативних тенденцій у фінансовій і соціально-економічній сферах. Спад виробництва в поєднанні із зміною власності і нестабільністю політичної ситуації, привели до зниження виконавчої дисципліни підприємств, до зростання об'єктів незавершеного будівництва, зменшенню надходжень коштів, а головне – постійне посилення конкурентної боротьби за платоспроможного клієнта з сусідніми країнами регіону. Всього в Криму більше 600 санаторно-курортних і оздоровчих установ державної та різних форм власності, що використовуються здебільшого для сезонного лікування і відпочинку. Різноманітність мікрокліматичних умов, велика кількість вічнозеленої рослинності, гір і плоскогірь, родовища лікувальних грязей і джерел мінеральних вод сформували декілька типів курортів: кліматичні (Старий Крим), кліматобальнеологічні (Ялта, Алушта), клімато-бальнео-грязеві (Євпаторія, Феодосія, Саки)[1]. Поряд з цими традиційними курортно-туристичними регіонами Криму, все більший розвитку набувають малоосвоєні ділянки Західного узбережжя півострова: селища Піщане, Миколаївка; Північно-Західний Крим, Керченський півострів. Чимале значення для росту привабливості цих регіонів має те, що відпочинок у цих місцях коштує значно дешевше.