Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Теоретико-методичні основи фундаментального аналізу фінансових інвестицій

В інвестиційному аналізі прийнято виділяти два напрямки аналізу, які використовують під час прийняття рішень на фондовому ринку – фундаментальний та технічний аналіз.

Фундаментальний аналіз – оцінка інвестиційних характеристик цінних паперів, що відображають фінансово-економічний стан емітенту чи галузі, до якої він належить. Технічний аналіз передбачає оцінку фінансових інструментів з точки зору їхньої ринкової кон’юнктури, досліджуючи динаміку курсів і об’ємів продажів.

За словами Л.Л. Ігоніної, послідовники фундаментального аналізу досліджують закономірності, які будуть діяти в майбутньому, технічного – аналізують динаміку цін в минулому. Таке твердження пояснює таким чином: 1) фундаменталісти вважають, що будь-який цінний папір має свою внутрішньо притаманну йому цінність, яка може бути кількісно виміряна як дисконтова на вартість майбутніх надходжень, генерованих цим папером; 2) технічні аналітики стверджують, що для визначення внутрішньої вартості цінного паперу, достатньо знати динаміку його цін в минулому, на підставі чого будуються короткострокові, середньострокові та довгострокові тренди, за якими визначаються, чи відповідає ринкова ціна активу його внутрішній вартості [2, с.204-205].

За словами О.С Сухарева, фундаментальний аналіз передбачає дослідження фінансових результатів діяльності підприємства-емітента, а також тенденції розвитку галузі, до якої належить емітент, з метою визначення дійсного стану і перспектив конкурентоспроможності продукції (або видів діяльності) емітента [4, с.220]. Отже даний напрямок аналізу зводиться до оцінки ефективності діяльності підприємства-емітента. При цьому виділяють групи оціночних показників: показники платоспроможності; показники фінансової стійкості; показники ділової активності; показники рентабельності.

І.М. Боярко стверджую, що фінансові аналітики, використовуючи цей напрямок аналізу намагаються: 1) визначити внутрішню вартість інвестиційного активу; 2) зіставити цю вартість з поточним ринковим курсом; 3) оцінити відповідні трансакційні витрати і ризики; 4) спрогнозувати можливу майбутню доходність інвестицій [1, с.249]. Фундаментальний аналіз проводиться на 4 рівнях (табл.1).

Таблиця 1

Рівні фундаментального аналізу фінансових інвестицій

Рівень аналізу	Зміст
Макро-економічний	Призначений для виявлення загальних тенденцій, що характеризують стан економіки країни в цілому, формують сприятливість загальної макроекономічної ситуації для інвестування. Особливий інтерес цього аналізу має прогноз повторних точок кон’юнктури і дія на курс інвестиційних активів таких монетарних параметрів як рух грошової маси або відсотка
Регіональний	Аналогічний макроекономічному фундаментальному аналізу (з врахуванням різниці в масштабах відповідних територіальних економічних систем) і оперує економічними чинниками, які характерні для регіонів
Галузевий	Передбачає оцінку інвестиційної привабливості сфери економічної діяльності або галузі виробництва, в яку передбачається здійснити вкладення економічних ресурсів. Доцільно враховувати, що економічний розвиток галузі не обов’язково йде паралельно з розвитком загальноекономічної кон’юнктури.
Мікро-економічний	Найбільш трудомісткий і складний напрямок аналізу, проводиться в двох варіантах – аналіз фінансової звітності підприємства і аналіз чинників, що визначають вартість цінних паперів компанії-емітента.

Н.В. Кисельова зазначає, що направленість цього аналізу – «зверху вниз», починаючи із оцінки функціонування економіки в цілому і завершуючи оцінкою інвестиційної привабливості підприємства-емітенту [3, с.293].

В даному напрямку аналізу фінансових інвестицій варто зупинитись на останньому етапі – оцінка інвестиційної привабливості окремого емітента.

Серед усіх існуючих методик цього етапу варто виділити 3 їх групи: 1) ринковий підхід – методика, в основі якої покладений аналіз зовнішньої інформації про підприємство. Такий підхід найчастіше використовується акціонерами, який дозволяє їм розраховувати повернення на вкладений капітал; 2) бухгалтерський підхід – методика, що заснована на аналізі внутрішньої інформації; 3) комбінований підхід – методика, яка використовує як внутрішні так і зовнішні фактори.

Основні показники, що характеризують кожний із зазначених підходів, наведений в табл.2.

Таблиця 2

Показники оцінки інвестиційної привабливості підприємства в рамках фундаментального аналізу

Назва показника	Характеристика показника
Ринковий підхід
Повна доходність від вкладення в акції підприємства (TSR)	Представляє доходність, яку акціонер отримує на вкладені кошти за певний період, протягом якого він володіє акціями підприємства.
Ринкова добавлена вартість на вкладений капітал (MVA)	Цей показник, з одного боку, заставляє менеджерів намагатися збільшити ринкову капіталізацію підприємства, а з іншого боку, змушує відстежувати зміни величини акціонерного капіталу
Відношення ринкової капіталізації до капіталу (MBR)	Якщо показник більше 1, то можна зробити висновок про те, що ринок оптимістично оцінює майбутні доходи підприємства. Якщо підприємство має фінансові труднощі , то значення цього показника не перевищу 1.
Середньозважена вартість капіталу (WASS)	Показник використовується інвесторами для оцінки ефективності робот підприємства шляхом зіставлення його із показником TSR
Бухгалтерський підхід
Вартість чистих активів (NAV)	Інформація балансу може не відображати реальну картини, адже окремі важливі активи не включаються до балансу, крім того активи обліковуються за купівельною, а не за реальною вартістю
Грошові потоки підприємства	Грошові потоки, генеровані підприємством, вважаються більш об’єктивними показниками роботи порівняно із прибутком, оскільки їх значення складніше спотворити, і грошові потоки є більш чутливими інструментом в аналізі ліквідності.
Чистий прибуток в розрахунку на одну акцію (EPS)	Показує власникам пакетів акцій, яка частина прибутку підприємства припадає на їхні пакети
Бухгалтерське повернення на вкладений капітал (ARR)	Отримані значення показника порівнюють із відсотковим значенням вартості капіталу для підприємства
Комбінований підхід
Відношення ціни акції до прибутку на акцію (PER)	Показує період окупності вкладень в акції підприємства. Використовується для прогнозування майбутньої ціни акції.
Відношення ринкової капіталізації до виручки (PSR)	Є модифікацією PER, при чому перевага його в тому, що виручка підприємства – достатньо об’єктивний показник, який важче спотворити.
Вартість підприємства (EV)	Облік боргових зобов’язань підприємства дозволяє співставити підприємство з однаковими операційними показниками діяльності, але з рівнем заборгованості.

На підставі проведених розрахунків відбувається моделювання динаміки ринкової ціни аналізованих цінних паперів, враховуються фактори, що впливають на їхній курс: стан підприємства-емітенту, політика підприємства відносно інвестора і прогноз стану фондового ринку.

Література:

1. Боярко І.М. Інвестиційний аналіз : навч.посіб. / І.М. Боярко, Л.Л. Грищенко. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 400с.

2. Игонина Л.Л. Инвестирование : учеб.пособие. / Л.Л. Игонина. – М. : Экономистъ, 2005. – 475 с.

3. Инвестиционная деятельность : учеб.пособие / Н.В. Киселёва, Т.В. Боровикова. – М. : КНОРУС, 2006. - 432 с.

4. Сухарев О.С. Синергетика инвестиции : учеб.пособие / О.С. Сухарев, С.В. Шмалёв. – М. : Финасы и статистика, 2008. – 366с.