Економічні науки/ 7.Облік і аудит.

Студентка IV курсу Жарикова А.О.

ст. викладач Романова О.В.

кафедра статистики, обліку та економічної інформатики,

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ФУНКЦІОНАЛЬНА КОРИСНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ

ЯК ОСНОВНИЙ ПРИНЦИП ОРГАНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ТЕОРІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Сучасна економіка проходить складний період радикальних трансформацій та змін неоднозначних за своїми наслідками, що зачіпають основи економічних систем різного рівня. Це призводить до зниженні їх системної стійкості і проявляється, як наслідок, кризовими явищами. Загострення протиріч, хаотичність економічної динаміки і наростання хвилі глобальних криз обумовлені нездатністю знайти адекватні відповіді на виклики нового століття і здійснити перехід до розвитку на якісно новий рівень.

Проблема сучасної бухгалтерської справи – це проблема її теоретичного наповнення. Теорія бухгалтерського обліку є деформованою, особливо її пропозиції стосовно елементів бухгалтерського обліку, методів, видів господарського обліку.

Науковці акцентують увагу на тому, що теорії бухгалтерського обліку вже давно відстали від сучасних реалій економічного, інформаційного та технологічного розвитку. «Ураховуючись з тим, що діяльність сучасної системи управління все більш спрямована на майбутнє підприємства (адже виконання контрольних функцій ставить за мету усунення недоліків і реалізацію резервів в майбутньому), можна стверджувати, що побудована відповідно з існуючою моделлю бухгалтерського балансу концепція бухгалтерського обліку вже не задовольняє динамічним вимогам сучасності» [1, с. 236-237].

Проф. Я. В. Соколов в своїй останній книзі з теорії бухгалтерського зазначає: «Ми живемо в складний час стара велика бухгалтерія повільно вмирає. Їй на зміну стрімко йде більш реалістична творча бухгалтерія завтрашнього дня» [4, с. 213].

На думку проф. М. С. Пушкаря, теоретичною основою удосконалення бухгалтерського обліку «повинні стати фундаментальні науки, зокрема інформатика» [2, с. 29], кібернетика, використання досягнень теорій управління та комунікації.

Першим значний внесок у розгляд економетрії, як основи регулювання ведення бухгалтерії, зробив львівський економіст Павло Цьомпа (1910). Він, з використанням економетричних рівнянь, намагався встановити єдино правильний і загальний для всіх статей балансу підхід до визначення «реальної» вартості майна і капіталу, заснований на спробі «у межах системи бухгалтерського обліку виразити народно-економічні відносини; поступ теорії бухгалтерського обліку розглядався в органічному наслідуванні національної економії, а тому моделювання статей балансового узагальнення пропонувалося здійснювати на засадах трансформації та пристосуванні майна і капіталу одиничного підприємства для управління загальноекономічними процесами» [6, с. 403]. В його теорії багато раціональних і ефективних підходів до методології бухгалтерського обліку з урахуванням елементів теоретичних засад політекономії, алгебри, геометрії, юриспруденції, проте вона лише незначною мірою відповідає інформаційним запитам суспільства.

«Вирішення існуючих проблем, пов'язаних з приведенням теоретико-методологічної основи обліку до умов реальної економіки у багатьох формульованих концепціях і парадигмах пропонується через лібералізацію (послаблення норм стандартизації і регламентації) та диверсифікації, в основі яких покладається принцип «різна інформація для різних цілей і користувачів»» [7, с. 251-252].

Традиційна теорія бухгалтерського, як відмічає проф. Я.В. Соколов, «ототожнює факт і операцію (F = O), позбавила облік глибини і змістовності, бо передбачалося, що за операцією вже більше немає нічого. І все, що ми знаємо про господарську діяльність підприємства, ми знаємо з операцій, а не з фактів, але оскільки операції привнесені інтересами бухгалтерів та/або осіб, чиї інтереси вони представляють, остільки спотворення істини відбувається цілеспрямовано, завжди на користь найбільш сильної групи осіб, представленої в господарському процесі [5]. В той час, як «аналіз факту господарського життя «дозволяє побачити декілька змістовних шарів, які утворюють ієрархічну драбину». Найбільш очевидні з них - це юридична (правова) і економічна мантії. Кожна з мантій містить певний набір інформаційних шарів. Так, в мантії юридичної шари утворюються згідно розумінню факту в різних галузях права. При цьому важливо розуміти, що кожна з можливих мантій - «це тільки один з аспектів» пізнання факту (Там же, с. 22). Кожен інформаційний шар господарського факту є його інтерпретація з точки зору певної галузі людських знань. Він формує інформацію про факт. Власне ж ядро факту господарського життя існує поза його інтерпретацій як явище реального світу, яке не залежить від того, як воно буде витлумачено - це якийсь дійсний «об'єкт, який може бути матеріальним і нематеріальним » (Там же, с. 19). І вже вимір ядра факту в грошах починає носити «присмак суб'єктивізму» (Там же)» [3, с. 123]. На розділені «світу фактів» та «світу їх тлумачень» наполягав й один з засновників сучасної соціології Ф. Теннис.

Функціональна корисність бухгалтерської інформації з позицій різних користувачів бухгалтерської інформації повинна стати новою парадигмою бухгалтерського обліку. Принцип функціональної корисності бухгалтерської інформації передбачає, що специфіка господарської діяльності будь-якого підприємства, пов'язана з наявністю інформації, за допомогою якої через особливий рід регуляції забезпечується процес його функціонування як системи, що включає технічні, економічні, екологічні і соціальні підрозділи та забезпечує їх взаємодію і рівновагу. Дані бухгалтерського обліку являють собою універсальну інформаційну систему, засновану на застосуванні комп’ютерних баз і банків даних, налаштовану на потреби різних користувачів бухгалтерської звітності і здатна сприяти сталому розвитку. У зв’язку з цим, завдання бухгалтерського обліку може бути визначено як об’єктивне відтворювання реальності господарського життя в обліковій інформаційній системі для адаптації до зовнішнього середовища, що постійно змінюється, за допомогою методології. 

На сьогодні немає єдиного загального уявлення про теоретичну та методологічну бази оцінки якості та функціональної корисності інформації. Відсутні системні дослідження, які б пропонували раціональні рішення цієї проблеми у вітчизняній обліковій практиці.

Проф. Я.В. Соколов визначає в [4] основним методом сучасної теорії бухгалтерського обліку концептуальну реконструкцію фактів господарського життя в просторі та часі, тобто «розуміння реальності через штучно сформульовані, задані операції» [5].

«Концептуальна реконструкція є цілеспрямований інформаційний процес, у ході якого відтворюються та організуються факти господарського життя за допомогою спеціальної мовної системи, що дозволяє найбільш простим способом і з необхідною повнотою описувати їх (факти)» І далі, «концептуальна реконструкція передбачає теоретичну, перебудову, відновлення об'єкта (факту господарського життя), з точки зору якоїсь (або якихось) теоретичної концепції, що включає якийсь набір принципів, вибір яких випливає із завдань, що стоять перед рахівництвом, що співвідносяться з тими чи іншими шарами факту господарського життя [5].

Ідея концептуальної реконструкції фактів господарського життя формує сприйняття економічної реальності особами, виступаючими споживачами бухгалтерської інформації і, як наслідок, забезпечує суспільно-важливі зміни, які мають враховувати фундаментальні зміни, що відбуваються в економіці. Я.В. Соколов пише: «ми не можемо отримати абсолютну істину, але сама ідея концептуальної реконструкції на те й спрямована, щоб наблизитися до неї настільки, наскільки це доцільно для справи, для практики» [4, с. 63], і застерігає «не будувати ілюзій з приводу бухгалтерської інформації, здатної провокувати розвиток інформаційних економічних криз».

Література:

1. Крутова А. С. Диверсификация парадигмы бухгалтерского учета в условиях информатизации экономики / А. С. Крутова // Научно-практический журнал «Финансы и бизнес». – 2011. – № 4. – С. 234 – 244.

2. Пушкар М.С. Філософія обліку. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 157 с.

3. Пятов М.Л. Направления развития современной теории бухгалтерского учета в свете работы Я. В. Соколова «Бухгалтерский учет как сумма фактов хозяйственной жизни» / М.Л. Пятов // Научно-практический журнал «Финансы и бизнес». – 2011. – № 1. – С. 122 – 130.

4. Соколов Я. В. Бухгалтерский учет как сумма фактов хозяйственной жизни: Учеб. пособие / Я. В. Соколов. – М.: Магистр: ИНФРА-М, 2010. – 221 с. 

5. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета. - М.: Финансы и статистика., 2003. – 496 с. Режим доступу: http://economy-ru.com/uchet-buhgalterskiy/osnovyi-teorii-buhgalterskogo-ucheta-finansyi.html

6. Яремко І.Й. 100-ліття витоків економетричної науки / І.Й. Яремко // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : [збірник наукових праць] / відповідальний редактор О. Є. Кузьмін. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. - 416 с.

7. Яремко І.Й. Концепції і парадигми бухгалтерського обліку як система наукових основ теорії / І.Й. Яремко // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : [збірник наукових праць] / відповідальний редактор О. Є. Кузьмін. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. - 416 с.