Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В СИТУАЦІЙНОМУ УПРАВЛІННІ

Відповідно до Матеріалів Парламентських слухань у Верховній Раді України від 17 червня 2009 року «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів» [1], рішень Національної академії наук України «Національна парадигма сталого розвитку України» [2] та Наказу Президента України від 25 червня 2013 № 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» [3] в даний час вирішується завдання прискореного переозброєння і перебудови інтелектуально-орієнтованого виробничо-господарського механізму країни на новій інноваційно-технічній основі, що відповідає найсучаснішим вимогам науково-технічної революції постіндустріального суспільства. Верховна Рада, Кабінет Міністрів і Президент України в цьому зв'язку в якості одного з головних напрямків розвитку визначили роботи в галузі створення гнучких сучасних функціонально розвинутих виробництв. Створення гнучких сучасних функціонально розвинутих виробництв означає перехід від традиційно застосовуваної технології до «безлюдної», такої технології завтрашнього дня, що гнучко перебудовується і представляється як етап на шляху створення сучасних повністю електронних цифрових промислових підприємств та виробничих об’єднань. Однак, не дивлячись на означене, а ні в концепції розвитку країни, а ні в теоретико-методологічних розробках провідних фахівців в галузі визначальних економічних досліджень, серед яких можливо відзначити роботу такого автора як А. І. Шигаєв [4] та інших, не знайшло широкого висвітлення питання, відносно того беззаперечного факту, що при формуванні та впровадженні функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв економіко-аналітичне забезпечення відіграє найважливішу роль.

Вище відзначений тезис підкреслює змістовну необхідність всебічного (комплексного) висвітлення засад теоретико-методологічних аспектів наведеного проблемно-орієнтованого питання.

Практика функціонування гнучких сучасних функціонально розвинутих виробництв за кордоном і у нас в країні свідчить про їх високу ефективність. Так, гнучкі сучасні функціонально розвинуті виробництва механічної обробки в умовах дрібносерійного багатономенклатурного виробництва досить складних виробів дозволяють скоротити потребу в робочій силі в 4 – 6 разів, підвищити коефіцієнт завантаження виробничого обладнання до 0,90 – 0,95, скоротити заділи незавершеного виробництва в 3 – 5 разів, зменшити виробничі площі в 1,5 – 2,2 рази. Крім того, впровадження гнучких сучасних функціонально розвинутих виробництв сприяє стабілізації високого рівня якісних характеристик і технічних параметрів продукції та скороченню виробничого браку, підвищує культуру виробництва і полегшує працю людини, забезпечуючи тим самим соціально-економічний ефект. Переваги гнучких сучасних функціонально розвинутих виробництв перед автоматичними лініями і автономними верстатами з числовим програмним управлінням полягають у можливості обробки деталей у різному порядку, варіюванні випуску продукції, скороченні матеріальних витрат і часу на підготовку виробництва. В даний час промисловістю нашої країни освоєно серійний випуск вітчизняних гнучких виробничих модулів (верстат типу «оброблювальний центр», модель 500 HS) і гнучких виробничих систем («KUKA Sistem»). До 2020 року в країні передбачається створити близько двох тисяч гнучких сучасних виробництв, включаючи повністю функціонально розвинуті електронні цифрові сучасні ділянки, цехи і заводи.

З технічної точки зору гнучкі сучасні функціонально розвинуті виробництва – це, перш за все взаємопов'язаний комплекс нетрадиційного обладнання, що включає верстати зі змінними багатошпиндельними головками, багатоопераційні верстати з інструментальними магазинами, промислові роботи і маніпулятори, лазерні та безконтактні контрольно-вимірювальні прилади, автоматизовані транспортні системи різної складності, автоматизовані склади. «Мозок» гнучких сучасних функціонально розвинутих виробництв – системи програмного управління на базі мікропроцесорів і різних моделей машин електронних цифрових. Останнє означає, що невід'ємною частиною гнучких сучасних виробництв, без якої вони не можуть функціонувати, виступає функціонально розвинута система управління спеціального призначення. Найбільш розвинені гнучкі сучасні виробництва мають багаторівневі ієрархічні функціонально розвинуті системи управління спеціального призначення з відповідними машинами електронними цифровими на кожному з рівнів. Діагностика теоретичних досліджень В. М. Самочкіна [5] та інших і практики управління гнучких сучасних виробництв показує, що функціонально розвинутим системам управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв притаманні ознаки управління систем організаційно-технологічного типу. Основним їх призначенням виступає забезпечення роботи обладнання гнучких сучасних виробництв в реальному масштабі часу, а також організація взаємодії функціонально розвинутих системам управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв з сучасними системами управління технологічними процесами, системами автоматизованого проектування функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями.

Найважливіша особливість функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв полягає в тому, що в їх методологічну основу поряд з принципом оперативного управління за відхиленнями покладено принцип управління за ситуаціями, для яких заздалегідь вироблено алгоритм. Реалізація у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв принципу ситуаційного управління виходить з того, що набір впливів керуючої системи заздалегідь відомий і реакція на них окремих елементів технічного комплексу гнучких сучасних виробництв може бути свідомо зумовлена. Необхідність саме такого підходу до управління визначається тим, що у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв рішення має прийматися в дуже короткі проміжки часу, так як керована система повинна швидко змінювати свої стани. Тому вироблення альтернативних варіантів рішень у різних виробничих ситуаціях і вибір з безлічі рішень єдино оптимального для конкретної ситуації у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв повністю покладені на сучасну електронно-обчислювальну техніку.

Важливу роль у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв відіграє економіко-аналітичне забезпечення. Специфіка здійснення функції економіко-аналітичного забезпечення у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв проявляється, перш за все, в тому, що найбільший обсяг економіко-аналітичної роботи виконується заздалегідь, до моменту початку виробничо-господарського процесу. Так, ще на стадії розробки алгоритмів керування гнучкими сучасними виробництвами проводиться порівняльний економічний аналіз параметрів різних виробничих ситуацій, які можуть виникнути при виробництві конкретних виробів (деталей). На основі отриманої економіко-аналітичної інформації, виходячи з можливості виготовлення одних і тих же виробів (деталей) за різними варіантами робочої технології з урахуванням максимального обмеження простоїв обладнання, допустимого навантаження на інструменти і оснащення та інших критеріїв оптимальності, виробляються оптимальні для певних виробничих ситуацій керуючі рішення, які утворюють відповідну бібліотеку в інформаційному фонді функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв і надалі реалізуються за допомогою спеціальних програм.

Повторно методи порівняльного економічного аналізу використовуються у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв безпосередньо на стадії здійснення виробничого процесу при регламентному надходженні даних про стан об'єкта управління (дані про випуск готової продукції, про наявність виробничих ресурсів, про стан виробничих модулів) або при виникненні сигнальної інформації про відхилення від нормальних умов виробництва (вихід з ладу обладнання, дефіцит інструменту з причини поломки, дефіцит заготовок унаслідок допущеного браку і інше). У таких випадках на основі оперативної інформації, що надійшла, яка містить конкретні параметри виробничо-господарської ситуації, що склалася, надається опис цієї ситуації за певною схемою і за посередництвом блоку управління інформацією вказане описання передається в блок економічного аналізу ситуацій. Далі шляхом звернення до інформації ряду довідкових масивів (бібліотека пріоритетів виконання замовлень; бібліотека варіантів робочих технологій по замовленнях; бібліотека прив'язки ресурсів до замовлень; бібліотека параметрів стандартних виробничо-господарських ситуацій; бібліотека керуючих рішень за стандартними виробничо-господарськими ситуаціями) за заздалегідь закладеним в систему економіко-аналітичному алгоритму виконується порівняння параметрів реальної ситуації зі стандартними ситуаціями, описаними в інформаційному фонді функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв.

Мета такого порівняння – вибрати стандартну ситуацію, що має найменші відхилення за станом елементів технічного комплексу і необхідним ресурсам від реальної, щоб сукупні витрати і втрати, пов'язані з перебудовою виробничо-господарської системи, виявилися найменшими. Після знаходження потрібної стандартної ситуації автоматично визначається управлінське рішення щодо переходу на інший варіант робочої технології виготовлення колишніх виробів (деталей), що дозволяє, якщо це можливо, в певному часовому інтервалі обійти вузькі місця виробництва, або з переходу на виготовлення (деталей) подальшого пріоритету. При цьому з точки зору технології управління кожному керуючому рішенню у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв відповідає комплекс команд, що передаються з блоку розподілу інформації в блоки керуючої частини: у блок підготовки виробництва, який задає пріоритет робіт, розраховує розмір партії виробів (деталей), забезпечує введення даних для запуску і закінчення виробництва партії виробів (деталей); в блок управління станом обладнання, який налаштовує обладнання на виготовлення конкретних виробів (деталей) за завданою технологією; в блок управління інструментом і оснащенням, який видає інформацію щодо номенклатури та кількості необхідних інструментів і оснащення; в блок управління транспортуванням, який забезпечує рух заготовок, деталей, виробів між робочими місцями, а також між робочими місцями і складом.

Слід мати на увазі, що гнучкі сучасні виробництва – це не тільки високопродуктивні, але і вельми дорогі техніко-економічні системи, які суттєво впливають на показник фондовіддачі основних виробничих засобів (фондів) на промислових підприємствах та науково-виробничих об’єднаннях. Порівняно з верстатами з числовим програмним управлінням простої технічних засобів гнучких сучасних виробництв будуть обходитися виробництву значно дорожче. Тому завдання досягнення максимально можливого рівня інтенсивного і екстенсивного завантаження технічного комплексу гнучких сучасних виробництв виступає особливо актуальним. Дане завдання успішно може бути вирішене тільки шляхом вибору ефективних теоретико-методологічних засад управління гнучкими сучасними виробництвами. Традиційні методи управління і алгоритми вирішення завдань функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення промислових підприємств та виробничих об’єднань, що базуються на них, як показує практика, не відповідають передовому науково-технічному (інноваційному) рівню виробничих модулів гнучких сучасних виробництв і не здатні забезпечити оптимальне управління цими складними виробничо-господарськими системами. Основу побудови управлінських (керуючих) алгоритмів у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв, на наш погляд, повинні скласти методи оперативного управління за відхиленнями та ситуаційного управління. Неувага в процесі проектування функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв до питань теоретичного, методологічно-інформаційного інструментарію управління і тим більше орієнтація виключно на використання нині застосовуваних у функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями проектних рішень можуть призвести до того, що вже на цій стадії в проекти функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення гнучких сучасних виробництв будуть закладені втрати в економічному ефекті, які промислові підприємства та науково-виробничі об’єднання повинні отримати від переваг, що подаються технологією з поглибленим використанням засад гнучкої перебудови.

Список використаних літературних джерел

1. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів / Авт.-упоряд.: Г. О. Андрощук, І. Б. Жиляєв, Б. Г. Чижевський, М. М. Шевченко. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 632 с.

2. Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. академіка НАН України, д.т.н., проф., засл. діяча науки і техніки України Б. Є. Патона. – К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2012. – 72 с.

3. Указ Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року».

4. Шигаев А. И. Учётно-аналитическое обеспечение стоимостно-ориентированного управления коммерческими организациями: диссертация ... доктора экономических наук: 08.00.12 / Шигаев Антон Иванович; [Место защиты: Казанский государственный финансово-экономический институт]. – Казань, 2011. – 456 с.: ил.

5. Самочкин В. Н. Гибкое развитие предприятия: Анализ и планирование / В. Н. Самочкин; [2-е изд., испр.и доп.]. – М.: Дело, 2000. – 376 с.