Ксьоншка А. В.
Перемишленікова Ю. І.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Науковий керівник:
Бойко О. О.
РЕСУРСНИЙ
ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
Постановка
проблеми. В умовах становлення та стрімкого розвитку
ринкової економіки в Україні перед сучасними суб’єктами господарювання гостро
постає питання пошуку шляхів зміцнення своїх ринкових позицій, підвищення
конкурентоспроможності, розширення діяльності, якісного збільшення загальної
вартості підприємства. З огляду на це, забезпечення сталого економічного
зростання на основі ефективного використання ресурсного потенціалу є мабуть
найважливішим завданням державної політики. Безперечно, що в умовах обмеженості
ресурсів саме внутрішній потенціал підприємства є «двигуном» його розвитку, що
зумовлює необхідність пошуку нових критеріїв ефективності його використання.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій.
Проблеми формування та використання ресурсного потенціалу досліджували
вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як: Л. Абалкін, В. Авдєєнко, Р. Акбердін,
В. Андрійчук, Р. Білоусов, Г. Бабков, П. Борщевський, І. Бузько, Ю. Василенко,
С. Волощук, Е. Горбунов, В. Гончаров, А. Задоя, А. Ігнатовський, Р. Колосова,
О. Коренков, В. Котлов, Н. Краснокутська, Г. Мельничук, М. Кучеров, О. Олексюк,
І. Ступницьки та інші.
Мета. Метою написання є обґрунтування методологічних і теоретичних положень
формування та використання ресурсного потенціалу підприємства і механізмів
підвищення його ефективності на сучасному етапі становлення національної
економіки.
Виклад
основного матеріалу дослідження. Основу
поняття категорії ресурсний потенціал,
становить загальна категорія ресурси.
Ресурс
— це запас, джерело чого-небудь. Розглядаючи народне господарство країни,
будь-яку галузь, підприємство, тобто організацію будь-якого масштабу, можна
виокремити матеріальні, природні, трудові, фінансові, енергетичні ресурси. Ці
поняття є економічними категоріями.
В
економічній літературі недостатньо уваги приділено ефективності використання
ресурсного потенціалу. Тому постає об’єктивна необхідність у пошуку нових
підходів до забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу
підприємств, що потребує вияснення низки питань щодо економічної сутності,
властивостей, структури ресурсного потенціалу, а також стратегії його
використання.
Ресурсний
потенціал підприємства - це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових,
фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно
використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та
стратегічних цілей підприємства [2].
Ресурсний потенціал підприємства можна
охарактеризувати такими показниками:
- реальними можливостями підприємства в той
чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);
- обсягом ресурсів як залучених, так і тільки
підготовлених до використання у виробництві;
- здатністю кадрів (менеджерів)
використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства [3].
На наш погляд, доцільно виокремлювати в
складі ресурсного потенціалу матеріальні, нематеріальні, трудові, інноваційні, фінансові
ресурси підприємства.
Для оцінки ефективності використання
основного ресурсу застосовується група узагальнюючих і приватних показників,
таких як фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність, рентабельність [4].
Кожний
із цих показників, з різних сторін характеризує ефективність основних ресурсів,
залежно від того, який інтерес до них проявляється й тому немає підстав для
їхнього протиставлення. Однак якщо розглядати комплексне відбиття ефективності,
тобто в сукупності використання основного й кадрового ресурсів, де показником ефективності
використання останнього є продуктивність праці, у цьому випадку особливу увагу
варто приділити показникам продуктивності праці, фондовіддачі й
фондоозброєність, тому що саме ці три показники самим безпосереднім образом
ув'язані між собою [5].
Таке
сполучення показників дозволяє забезпечити раціональні пропорції між основним і
кадровим ресурсом потенціалу підприємства при різному їхньому стані. Аналогічно
цьому зміна в гіршу сторону кожного іншого елемента ресурсного потенціалу при
необхідності одержання того самого кінцевого результату веде до приросту одного
або всіх інших елементів потенціалу підприємства, тобто до інших їхніх
пропорцій. Вибір, за рахунок приросту якого елемента ресурсного потенціалу
забезпечити результат, залежить від багатьох факторів і вимагає різних рішень.
Висновки.
Проблема визначення оцінки ефективності управління економічними ресурсами є
складною й такою, що важко формалізується. Визначення оцінки управління
економічними ресурсами дозволяє: визначити у вартісному вираженні загальну
величину потенціалу, який зосереджений на окремому підприємстві; встановити структуру потенціалу;
знайти ступінь використання потенціалу. Важливим положенням управління
економічними ресурсами підприємства є оцінка ефективності того чи іншого виду
ресурсу, де корисний результат діяльності підприємства порівнюється з витратами
на отримання цього корисного результату. Корисний результат розглядається як
ефект, який може бути економічним, у вигляді прибутку підприємства, та
соціальним, у вигляді забезпечення кращого життя для людини. Загальна
економічна ефективність ресурсного потенціалу підприємства визначається
відношенням загального результату діяльності підприємства до витрат, які були
задіяні для отримання цього результату. Кінцева результативність усіх
господарських заходів, явищ та процесів, що відбуваються на підприємствах,
повинні оцінюватись з позиції критеріїв і показників економічної ефективності.
Вибір критеріїв оцінювання ефективності управління економічними ресурсами
необхідно вести, використовуючи економічні критерії й показники, що повинні
розкрити його ефективність та внесок у розвиток підприємства.
Список використаної
літератури
1. Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові
ресурси підприємства // Фінанси України. — 2010, — №12, c. 58-62.
2. Краснокутська Н. С. Потенціал
підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. — К.: Центр навчальної
літератури. — 2011. — 352 с.
3. Лапін Є.В. Економічний потенціал
підприємств промисловості: формування, оцінка, управління: Автореф.
дис.буд.е.н./ Сумський державний університет Міністерства освіти й науки України.
— Харків. — 2010. — 36 с.
4. Мокроусова Т.О. Фактори підвищення
ефективності використання матеріальних ресурсів // Формування ринкових відносин
в Україні. — 2013, — №4, c. 86-88.
5. Писаревський І.М. Підвищення ефективності
використання ресурсів у плануванні виробничих процесів // Фінанси України. —
2012, — №10, — c. 91-100.