Антонець А.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут

м. Вінниця, Україна

Науковий керівник:

Бойко О. О.

Інноваційний потенціал підприємства

В умовах посилення впливу світових глобалізаційних процесів на розвиток національної та регіональних соціально-економічних систем продукування та впровадження інновацій перетворюються на важливі способи забезпечення конкурентних переваг підприємства. Вивчення джерел інноваційної активності дозволяє не лише визначити стратегію діяльності суб’єкта господарювання, але й встановити його роль і місце на вітчизняному та світовому ринках інноваційної продукції. Підвищення інноваційної активності свідчить про посилення ринкових позицій підприємства та зростання рівня його конкурентоспроможності. Виявлення стимулів, які формують і визначають спроможність підприємств до впровадження інноваційних продуктів, дозволяє робити висновки про рівень їх інноваційного потенціалу. Багатовекторність підходів до формування поняття «інноваційний потенціал» та актуальність вивчення його складових для вітчизняних підприємств обумовили вибір теми дослідження.

Питання формування інноваційного потенціалу підприємств є об’єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема: Балабанова І.Т., Бойка Ю.А., Вікарчук О.І., Голубенка А.А., Гриньова А.В., Захарченко В.І., Канигіна Ю.М., Кокоріна Д.І., Ілляшенка С.М., Лапіна Е.В., Слободяник Н.П., Філіпішиної Л.М., Шаміної Л.К. та інших.

Впровадження інноваційних ідей і технологій у виробничий процес дозволяє суб’єктам господарювання не лише зберегти ринкові позиції та створити гідну конкуренцію серед товаровиробників аналогічної продукції, але й виступає засобом зростання інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств. З іншої сторони, додаткові фінансові ресурси створюють передумови для інноваційної активності суб’єктів господарювання.

Спроможність підприємства до інноваційного розвитку обумовлюється інноваційним потенціалом підприємства, тобто його здатністю реалізовувати інновації у межах обраного стратегічного напряму розвитку. Можливість здійснювати інноваційну діяльність визначається потенційною спроможністю підприємства до інноваційного розвитку та сукупністю умов, що сприяють реалізації інновацій.

Готовність підприємства до здійснення інноваційної діяльності визначається спроможністю до інноваційного розвитку і можливістю його реалізації, а також наявністю спонукального мотиву до реалізації інновацій, який може бути охарактеризований як сприйнятливість підприємства до інновацій [3, c.105].

Для вдосконалення управління інноваційною діяльністю на підприємстві, розробки системи заходів з організації і реалізації інноваційних проектів, фінансування та планування обсягів витрат на інновації необхідно мати достовірну оцінку інноваційного потенціалу виробництва, визначати його рівень, а також визначити ефективність його використання. Підприємство зможе успішно реагувати на ринкові зміни тільки в тому випадку, якщо воно має достатньо розвинений інноваційний потенціал. Причому інноваційна стратегія підприємства має ґрунтуватися на компетентній оцінці його інноваційного потенціалу.

Оцінювати інноваційний потенціал підприємства пропонуємо за такими складовими [1, с.48]:

1) оцінка інноваційного рівня виробництва (визначення обсягів і якості ресурсів підприємства, в тому числі: вартості основних виробничих і невиробничих, а також оборотних фондів та матеріальних запасів його здатності до оновлення продукції, зміни технології, впровадження нововведень);

2) оцінка фінансового стану виробництва;

3) оцінка кадрової та організаційної складової інноваційного потенціалу (аналіз освітнього, кваліфікаційного, психологічного і мотиваційного потенціалів персоналу, здатного до розробки нової продукції та чисельності зайнятих інноваційною діяльністю);

4) оцінка НДДКР (патентів, ліцензії, інформація, технологія, ноу-хау);

5) оцінка маркетингу (наявність методики та технології управління маркетингом).

Виокремлення та оцінка у структурі інноваційного потенціалу складової зовнішніх умов (інтерфейсної складової) дозволяє подолати один із найсуттєвіших недоліків більшості існуючих методик (завищення власних інноваційних можливостей через недооцінку зовнішніх загроз) та дозволяє при визначенні рівня інноваційної активності не здійснювати окремий аналіз зовнішнього середовища організації, виходячи з того, що оцінка чинників, які безпосередньо впливають на інтенсивність інноваційної діяльності підприємства, врахована у комплексному показникові інноваційного потенціалу підприємства.

Аналіз стану інноваційного потенціалу підприємства дозволяє виявити «вузькі місця», які стримують досягнення стратегічних цілей підприємства. Але отриманий у результаті такої оцінки показник ІПП не може бути використаний як індикатор рівня інноваційної активності підприємства, оскільки він характеризує лише спроможність менеджменту досягати короткострокових інноваційних завдань через ефективне використання наявних в організації інноваційних ресурсів. Інноваційна активність підприємства є відображенням здатності керівництва до планування й успішного впровадження змін стратегічного характеру, спрямованих на постійний розвиток інноваційних можливостей з метою прогнозування та формування нових потреб і засобів їх задоволення і, як наслідок, підвищення економічної та соціальної ефективності діяльності підприємства [2, c.135].

Отже, інноваційний потенціал створює передумови для інноваційного розвитку підприємств, що в умовах посилення впливу світових глобалізаційних процесів на розвиток вітчизняної та регіональних економічних систем стає визначальним при формуванні конкурентної стратегії розвитку суб’єкта господарювання. Величина інноваційного потенціалу визначається потужністю матеріальних та інтелектуальних ресурсів підприємства, які виробнича система спрямовує на інноваційний розвиток. Інновації завжди орієнтовані на ринок, на конкретну потребу споживачів, і тому стратегія інноваційного розвитку та величина інноваційного потенціалу повинні базуватися на урахуванні взаємодії сприятливих можливостей зовнішнього середовища, потенціалу підприємства і функціональних стратегій його розвитку. Ефективність інноваційного розвитку підприємства залежить від його здатності адаптуватися до мінливих змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Тому в процесі дослідження сутності інноваційного потенціалу крім внутрішніх факторів, було зроблено акцент на необхідності врахування впливу зовнішніх факторів, до яких віднесено діючу систему державного регулювання інноваційної діяльності та стан ринку інноваційної продукції.

Список використаної літератури:

1. Ганієва А. Р. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. Р. Ганієва // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 5. – С. 45–51.

2. Капітан І. Б. Формування структури інноваційного потенціалу підприємств й управління його розвитком / І. Б. Капітан // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 12. – С. 130–137.

3. Мельник С. І. Оцінка складових формування інноваційного потенціалу підприємства / С. І. Мельник // Економічні науки. – 2010. – № 5. – С. 103–107.