Бохан А.В.

доц. кафедри економічної теорії

Державна академія житлово-комунального господарства (м. Київ) Україна

 

Інтенсифікація процесів екологізації підприємництва

На початку ХХІ ст. світова спільнота намагається створити новітню модель розвитку людства, що обумовлено динамізмом глобального інформаційного суспільства, інтенсифікацією його соціально-економічної та екологічної направленості, а також необхідністю збалансування взаємодії суспільства та природи.

Зростання стурбованості екологічними проблемами та пошук механізмів їх подолання, вчені пов’язують не лише із ціннісними трансформаціями економічно розвинутих країн, але й усвідомленням існуючого взаємозв’язку між темпами екстенсивного (від латин. extensivus – розширюючий, пов’язаний з кількісними змінами у розвитку) економічного зростання та деградацією навколишнього природного середовища. Наукові дослідження в галузі економіки, екології, соціології, геополітики, демографії підтверджують факт того, що нерівномірність доступу до природно-ресурсного забезпечення і матеріальних можливостей споживання між країнами є взаємопов’язаними та взаємопідсилюючими факторами, що спричиняють екологічну кризу.

Вищезазначене обґрунтовує доцільність і актуальність здійснення системного аналізу причин і наслідків існуючих суперечностей щодо використання природних ресурсів та темпів економічного зростання, оцінки глобальних тенденцій прояву науково-технічного прогресу, розподілу матеріальних благ (ресурсів) між багатими та бідними країнами, а також визначення справедливості й відповідальності у забезпеченні екологічного благополуччя сучасного й майбутнього поколінь.

 У вищезазначеному контексті досягнення справедливості, науковці та вчені вбачають ідею “встановлення нового світового порядку”, вихідні положення якого були вперше представлені в доповіді “Наше спільне майбутнє” (1978 р.), матеріалах Конференції ООН з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) [1]: збільшення виробництва за умови зменшення витрат природних ресурсів за рахунок принципу тотальної ощадливості й збереження; досягнення необхідного рівня ефективності здійснення вторинної переробки й технологічних удосконалень; зниження темпів глобального зростання кількості населення; формування більш справедливої світової економічної системи та міжнародної правової бази для вирішення вищезазначених проблем.

Таким чином, стратегічною метою збалансованого розвитку людства постає необхідність переходу від кількісного зростання до якісного розвитку економіки (вибору новітніх інформаційних технологій, впровадження прогресивних форм організації суспільства, популяризації екологізованих видів підприємницької діяльності), сумісного з відновлюваними та асимілюючими можливостями глобальної системи життєзабезпечення. Оскільки, рівень конкурентоспроможності багатьох країн світу динамічно набуватиме ознак інформаційної та еколого-спрямованої забарвленості економічних явищ.

Екологізація економічних процесів передбачає, насамперед, зменшення інтегрального екодеструктивного впливу виробництва і споживання товарів (послуг) у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту. Механізм впровадження екологізації має реалізовуватися на макро- і мікроекономічних рівнях через систему організаційно-управлінських заходів, інноваційно-інвестиційних процесів, реструктуризацію сфери виробництва і споживання, технологічну конверсію, раціоналізацію природокористування, трансформацію природоохоронної діяльності, інтенсифікацію процесів екологізації підприємництва та ін. [2].

Поняття “інтенсифікація” (франц. intensificatio, від латин. intensio – на­пру­ження, зусилля і facio – роблю) відповідає значенню по­силення, збільшення напруженості, про­дук­тивності та дієвості. Інтенсифікація підприємництва передбачає активізацію пріоритетних на­прямків розвитку суспільного відтворення, зростання динамічності соціо-культуро-економічних перетворень, що відбувається, насамперед, внаслідок науково-технічного прогресу, підвищення рівня ефективності менеджменту, маркетингу, раціонального вико­ристання матеріальних і тру­до­вих ресурсів [3]. Важливо зазначити, що ефективність, дієвість та інтенсифікація процесів екологізації підприємництва багато в чому залежить від рівня використання потенціалу національних традицій і можливостей культурно-етнічних засад світосприйняття щодо збереження довкілля та примноження його багатств.

Актуальність цих питань зумовила необхідність впровадження  комплексних підходів щодо реалізації соціально-економічних заходів збереження навколишнього природного середовища та сприяло виникненню концепцій інтенсифікації природокористування (Д. Белл, В. Будкін, В. Іноземцев, Г. Мейнард, С. Мертенс, Д. Пірс, К. Тарнер, І. Бетмен, В. Новицький, В. Паламарчук, Г. Погріщук, М. Постер та ін.). Ці концепції обґрунтовують важливість усвідомлення зростання значення інформаційно-духовних цінностей, на відміну від матеріально-економічних, а також необхідності стимулювання інтересу до сучасних видів інформаційно містких послуг та товарів, підтримку відповідних виробництв та видів екологізованого підприємництва. Водночас, інтенсифікація використання природних ресурсів передбачає застосування матеріалів, енергомістких властивостей, якостей та енергетичних можливостей природних ресурсів, які можуть бути раціонально використані для задоволення матеріальних і духовно-інтелектуальних потреб суспільства.

Отже, інтенсифікація процесів екологізації підприємництва є необхідною та важливою умовою збалансування суспільно-економічних перетворень, які характеризуються суперечливістю прояву, але, водночас, містять прогресивні ознаки новітнього цивілізаційного поступу.

 

Література:

 

1.     Українська екологічна енциклопедія. Друге видання /Дяків Р.С., Бохан А.В. та ін. За ред. Р. Дяківа. – К.: МЕФ, 2006. – С. 692.

2.     Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористування: Підручник /За ред. Л.Г. Мельника та М.К. Шапочки. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – С. 558.

3.     Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера /Дяків Р.С., Бохан А.В. та ін. За ред. Р. Дяківа. – К.: МЕФ, 2000. – С. 254.