Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

Северина А.Ю.

Донецький національний  університет

                                   економіки і торгівлі ім. М. І. Туган- Барановського

Стратегічний напрямок України на СОТ: проблеми митної політики

Сучасний економічний розвиток характеризується чіткою тенденцією до інтеграції національних економік, що диктується як закономірністю розвитку світової економічної системи в цілому, так і національних економік як її складників.

Для України, яка офіційно вступила в переговорний процес на предмет отримання повноправного членства в СОТ, особливо важливим є проведення такої митно-тарифної політики, яка б не стала на перешкоді вступу до даної міжнародної організації. Митно-тарифна політика України нині не відповідає повністю вимогам СОТ[1, С.520].

Саме цьому основною метою даної статті визначення можливих наслідків, що можуть бути спричинені трансформацією митно-тарифної системи України в результаті її приєднання до СОТ.

Розглянемо членство України у даній міжнародній організації під кутом зору митно-тарифних відносин:

·                   зменшаться нетарифні і тарифні обмеження для українських товарів практично на всьому світовому ринку;

·                   відкриється можливість не тільки кількісно збільшити обсяги експорту, але й змінити його структуру. З’явиться також можливість вирішувати і запобігати виникненню торговельних конфліктів і суперечок за допомогою спеціального механізму в рамках СОТ;

·                   українська зовнішня торгівля може кількісно і якісно поліпшитись одночасно майже з 150 країнами світу, які визначають 93% світової торгівлі.;

·                   збільшаться можливості імпорту сучасних технологій виробництва, участі українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в міжнародних ринках капіталів і залучення до країни іноземних інвестицій, а також участі у міжнародних виробничих операціях і т.і.;

·                   кардинально розв’язується проблема застосування дискримінаційних антидемпінгових торговельно-обмежувальних заходів стосовно українських товарів.

Але аналіз сучасного законодавства України свідчить, що основними проблемами уніфікації у сфері митного законодавства є необхідність формування ставок імпортного мита та внесення змін до ставок митного тарифу; недосконала система митних зборів та сертифікації імпортної продукції; необхідність вдосконалення статистичної звітності у галузі економічної діяльності; потреба в уніфікації ставок акцизного збору на імпортні та вітчизняні товари.

Нещодавно на офіційному сайті керівництва США з’явилися нарешті параметри, з якими до Світової торговельної організації йде Україна. Теза про те, що Україна увійде до СОТ, відкинувши обережність і відкривши свій ринок повністю, начебто підтверджується[2, С.35].

Які ж наслідки матиме трансформація системи митного регулювання для України у цьому випадку?

По-перше, оскільки більшість українських товарів, у зв’язку із високою собівартістю, неконкурентоспроможні, то вони не тільки не зможуть конкурувати з іноземними товарами на зовнішньому ринку, але й можуть втратити національний ринок, що зумовить руйнацію національного виробництва внаслідок зняття тарифного захисту.

По-друге, взявши на себе зобов’язання щодо сталого рівня тарифного захисту (зв’язаність тарифу), Україна позбавить себе можливості оперативного впливу на економічну ситуацію в країні.

По-третє, заборона державного субсидування виробництва певних товарів може негативно вплинути на стан торгівлі українських товарів, що призведе до втрати традиційних ринків збуту[1, С.511-520].

Отже, основна проблема приєднання – це зниження тарифних і нетарифних обмежень, які захищають національний ринок. Від зниження митних бар’єрів виграють споживачі, чиє право вибору на усіх без виключення напрямах розширюється. Але, крім того, значними наслідками трансформації митно-тарифної системи України у зв’язку вступу останньої до СОТ є зростання безробіття, скорочення внутрішнього виробництва, ускладнення відносин з партнерами та сусідам у зв’язку з перерозподілом ринків товарів та послуг. Більш того у зв’язку з пристосування до вимог СОТ щодо митного регулювання може спричинити експансію імпортної продукції, порушення експортно-імпортного балансу та натиск на курс національної валюти, остаточна втрата неконкурентоздатних галузей та підприємств в сфері машинобудування та переробки. Виходячи з економічної ситуації, яка склалась в Україні, на нашу думку, автоматичне виконання вимог системи СОТ неможливе. Тому діяти у даному напрямі потрібно досить обережно, виборюючи право на поступове відкриття національного ринку впродовж певного часу. Необхідно враховувати винятки з правил, застереження, прецеденти, які мають місце у положеннях СОТ і які Україна могла б використати у своїх національних інтересах.

Література:

1.                 О.П. Гребельник Основи митної справи. – К., 2003. – 599 с.

2.                 М.Бно-Айриян и др. На финишной прямой.//Бизнес №26. – 26.06.2006. – С.34-37

3.                 М.Медведков У вас бізнес к переговорам по ВТО не подключен.// Бизнес №26. – 26.06.2006. – С.38-42