Короленко М.В., асистент, Добровольська Я.В., студент

Криворізький технічний університет, Україна

Економічна додана вартість в системі управління підприємством

З усіх існуючих показників, призначених для оцінки процесу створення вартості підприємства, найвідомішим і поширеним є економічна додана вартість (EVA - Economic Value Added). Цей показник є індикатором якості управлінських рішень, оскільки його постійна позитивна величина свідчить про створення додаткової цінності підприємства, негативна величина говорить про зниження цінності. Управління вартістю – досить нова концепція для більшості українських компаній: під впливом швидкого розвитку ринку менеджери сконцентрувалися на отриманні долі ринку, не приділяючи достатньо уваги управлінню на основі вартості. Актуальність цього питання є значущою в період настання кризи і продовжує залишатися такою, коли фондові ринки реагують непередбачувано і конкуренція продовжує збільшуватися.

Економічна додана вартість заснована на концепції залишкової вартості.

Економічна додана вартість є показником річної рентабельності підприємства, який в першу чергу показує акціонерам, чи вдалося підприємству створити додаткову вартість. EVA також може служити в якості мети для вищого керівництва і використовуватися в системі мотивації. На основі цього показника будуються механізми винагороди керівників всього підприємства чи окремих підрозділів.

В основі визначення механізму винагороди лежить пряма залежність між одержуваними вигодами і ступенем ризику. Ця залежність не має верхньої або нижньої межі, яка використовуються в традиційній системі винагороди, заснованої, як правило, на бухгалтерських показниках. Використання єдиного показника для оцінки ефективності компанії і для винагороди призводить до того, що у менеджерів з'являються стимули створювати вартість для інвесторів, оскільки велика вартість буде означати для них і  великі бонуси. Для збереження довгострокової мотивації менеджерів використовується залежність не від абсолютних значень показника (яка при інших умовах буде стимулювати їх штучно завищувати показник), але більшою мірою від зміни його в часі. Це ж усуває проблему виплати при негативному значенні EVA.

Логіка показника EVA полягає в наступному: чистий операційний прибуток після оподаткування - це дохід, отриманий після вирахування витрат і амортизації. Частина цього доходу направляється на оплату витрат за користування ресурсами (виражається у витратах на власний і позиковий капітал), а інша частина становить створену вартість, яку вимірює ЕVА. Дана концепція виходить з того, що для компанії мало мати позитивний фінансовий результат або прийнятний рівень доходу на одну акцію. Будь-яка господарююча одиниця в ході свого економічного життя повинна досягати такого рівня розвитку, при якому можливе створення нової
вартості. А вона створюється лише тоді, коли компанія отримує таку віддачу від інвестованого капіталу, котра перевищує витрати на залучення капіталу.

Виділяють 2 способи розрахунку економічної доданої вартості:

1. EVA = NOPAT – ( k* КАПІТАЛ ), (1)

де NOPAT – операційний прибуток компанії після сплати податків, але до затрат на фінансування і негрошових облікових записів, крім амортизації;

k – середньозважена вартість капіталу компанії;

КАПІТАЛ – сумарні грошові кошти, інвестовані в компанію за час її існування за вирахуванням амортизації.

2. EVA = ( r – k ) * КАПІТАЛ, (2)

де r – прибуток на капітал компанії.

У разі, якщо EVA більше 0, то компанія приносить прибуток, який перевищує витрати на капітал, що є основою створення вартості. Тобто, якщо EVA > 0, то компанія створює вартість, якщо EVA < 0 – то руйнує раніше створену вартість (1).

Якщо показник EVA обраний підприємством в якості критерію оцінки ефективності своєї діяльності, то завдання полягає в тому, щоб підвищити значення цього критерію. Таке підвищення відбувається як у рамках реорганізації підприємства (таблиця 1), так і в рамках поточної управлінської діяльності.

Таблиця 1

Заходи, направлені на підвищення ефективності діяльності підприємства

Критерій оцінки ефективності	Мета перетворення	Основні види організаційних перетворень
Зростання EVA	1. Збільшення прибутку при використанні існуючого об’єму капіталу	a)освоєння нових видів продукції (робіт, послуг); б)освоєння нових ринків (нових сегментів ринку); в)освоєння більш рентабельних суміжних ланок виробничої але - технологічного ланцюжка.
	2. Збільшення об’єму використовуваного капіталу при зберіганні прибутку на колишньому рівні	Ліквідація збиткових або недостатньо прибуткових сфер діяльності (у т.ч.ліквідація підприємства)
	3. Зменшення витрат на залучення капіталу	Зміна структури капіталу підприємства

Виходячи з можливостей використання економічної доданої вартості в системі збалансованих показників, можна виділити роль аналізованого показника в системі управління підприємством:

• EVA виступає як інструмент, що дозволяє виміряти дійсну прибутковість підприємства, а також керувати ним з позиції його власників;
• ЕVA - це також інструмент, який показує керівникам підприємства, яким чином вони можуть вплинути на прибутковість;

• ЕVA відображає альтернативний підхід до концепції прибутковості (перехід від розрахунку рентабельності інвестованого капіталу (ROI), яка вимірюється у відсотковому вираженні, до розрахунку економічної доданої вартості (EVA), яка вимірюється у грошовому виразі);

• EVA виступає інструментом мотивації менеджерів підприємства. Дуже часто EVA позиціонується як кращий показник для розрахунку бонусів. У нього є ряд переваг для використання перед таким показником як «дохід», тому що він включає в себе вартість капіталу. В останні десятиліття EVA, як самостійний показник, позиціонувався як кращий спосіб поєднання інтересів працівників і власників бізнесу.

Література:

1. Мартін Джон Д., Петті Вільям Дж. VBM – управління, що базується на вартості . Корпоративна відповідь революції акціонерів/Пер. з англ.; За наук. ред. О.Б. Максимової, І.Ю. Шарапової. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2006. – 272 с.