Буднік М.М., Муга О. Ю.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

В БАНКУ

В умовах ринкової економіки питання, пов’язані з управлінням ресурсами комерційного банку мають важливе практичне значення. Визначення умов діяльності комерційного банку, напрямків по управлінню ресурсної бази, перспектив подальшого його розвитку пов'язані безпосередньо з проведенням операцій по залученню і формуванню ресурсів комерційного банку.

Метою роботи є покращення ефективності управління фінансових ресурсів в банку.

Предмет дослідження – процес управління фінансовими ресурсами ПАТ «УКРСИББАНК».

Розглядаючи економічний зміст ресурсів комерційних банків, зазначимо, що їхнє переливання здійснюється на кредитній основі і, що вони є своєрідним товаром. Споживча вартість банківського ресурсів лежить у здатності функціонувати як капітал і приносити доход у вигляді позикового відсотка, що є складовою банківського прибутку. У зв'язку з таким питанням «ресурси комерційних банків можуть мати два аспекти».

По-перше, традиційні банківські ресурси являють собою акумульовані банком тимчасово вільні кошти господарств і населення на умовах виникнення зобов'язань аба власності боргу для подальшого розміщення на ринку з метою отримання прибутку. Ці кошти, по суті, вільні частини пасиву балансу комерційного банку.

По-друге, у зв'язку з тим, що поняття «ресурс» трактується не лише як „засоби” і „запаси”, й як „можливості”, це дає право застосовувати його до поняття банківських ресурсів у широкому розумінні слова. У цьому випадку, крім традиційних банківських ресурсів, у дане поняття можна включити і реальні можливості банку не тільки акумулювати кошти в зобов'язання боргу і зобов'язання власності, але і можливості витягати прибуток від проведення дохідних банківських операцій (тобто дохідних активів, комісійних і посередницьких операцій). Розмір прибутку повиннен бути достатнім для окупності притягнутих і позикових ресурсів і постійного збільшення капіталу банку. Саме поняття «банківскі ресурси» в широкому аспекті ставить на центальное місце проблему управління активами/пасивами.

Отже, ресурсна база комерційного банку – частина ринку, подана сукупністю виведених з обігу коштів господарських субьектов і грошових доходів населення, що мобілізуються банком на умовах виникнення зобов'язань власності і боргу для подальшого розміщення серед юридичних і фізичних осіб, яким необхідні банківскі ресурси з метою одержання прибутку.

Результати роботи зводяться до таких висновків та пропозицій науково-теоретичного і прикладного характеру:

1. Поглиблено теоретичні засади щодо визначення суті поняття «фінансові ресурси»: це сукупність власних, залучених та позичених коштів банку, що перебувають у безпосередньому його розпорядженні і використовуються на його розсуд для здійснення банківської діяльності.

2. Поглиблено дослідження питання трансформації ресурсів банку: класифікація ресурсів комерційного банку за принципом стабільності.

3. Результати діяльності банківської установи в значній мірі залежить від вибору підходу до управління фінансовими ресурсами. Використання логістичного підходу до банківської установи та управління фінансовими ресурсами надасть такі основні переваги, як: створення передумов для підвищення ефективності банківської діяльності за рахунок управління на всіх етапах від залучення до розміщення фінансових ресурсів та сприймання логістикою фінансових та інформаційних потокових процесів у взаємозв’язку сприяє визначенню необхідного та достатнього розміру капіталу для підтримки ліквідності банківської установи.

4. У результаті обґрунтування тези про те, що управління фінансовими ресурсами банку є особливою складовою частиною менеджменту ресурсів банку, визначена сутність такого управління як сукупність підходів, методів та інструментів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних із процесами формування, організації залучення та обґрунтування напрямків використання фінансових ресурсів банку, з метою досягнення поставлених перед банком цілей з урахуванням мінливих умов зовнішнього середовища. Структуру фінансового механізму управління фінансовими ресурсами запропоновано будувати у вигляді функціональної схеми взаємодії організаційно-структурних елементів; функціональних елементів та елементів забезпечення, комплекс яких спрямований на досягнення цілей банку.

5. Обґрунтовано, що вирішення завдань управління поточними пасивами відбувається в умовах обмежень, пов’язаних з діяльністю будь-якої банківської установи. До них відносяться: обмеження, пов’язані з величиною ризику, що може бути прийнятий банком; обмеження ринкового характеру, до яких можна віднести можливості по залученню коштів, що формують поточні пасиви; обмеження, пов’язані зі специфікою клієнтури банку, потреби якої в тих або інших банківських продуктах визначають структуру фінансових ресурсів банку.

6. Розроблена логістична система управління фінансовими ресурсами банку.  Впровадження такої моделі ставить своєю головною метою створення умов для рішення найважливішої фінансової проблеми підвищення прибутку банку. Саме в рамках створення в банку інтегрованої економіко-організаційної логістичної системи управління фінансовими ресурсами банку, на нашу думку, виникає можливість вивести банківську систему на нові економічні рубежі.

7. Обґрунтовано вибір моделі управління фінансовими ресурсами.

Перед комерційним банком постає завдання ефективного розташування ресурсів, яке б надало банку прибуток, а для досягнення цього комерційний банк повинен підтримувати визначене співвідношення між власними та залученими коштами. Надмірна наявність залучених коштів посилює ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності комерційного банку, а також можливість потрапити під контроль інших комерційних банків та кредиторів, що може дозволити останнім впливати як на поточну діяльність, так і на проведення банком кредитної політики в цілому.