Турянський Юрій Іванович

Львівська комерційна академія

Про ефективність податкового регулювання

Невід’ємним елементом будь-якої економічної системи є податки. Запровадження податків неможливо оцінити однозначно. З одного боку, вони виступають важливим джерелом бюджетних надходжень, що спрямовуються на виконання державою своїх соціальних, економічних, управлінських, оборонних, політичних, громадських функцій, засобом перерозподілу коштів в необхідне русло, а з іншого – податки нерідко є причиною соціальних конфліктів, воєн, суспільно-політичних непорозумінь та слугують дестимуляторами ділової активності.

Суспільне призначення податків необхідно розглядати в розрізі їх соціально-економічної природи та організаційно-правових характеристик. За соціально-економічним змістом податки виражають грошові, розподільчі і перерозподільчі відносини з приводу примусового вилучення на загальнодержавні потреби частини новоствореної вартості з юридичних чи фізичних осіб на засадах безеквівалентності та односторонності платежу. З організаційно-правової позиції під податком слід розуміти обов’язковий платіж до бюджету згідно із встановленими законодавством умовами його нарахування та сплати.

Впродовж багатьох років від часу свого заснування податки пройшли тривалу еволюцію розвитку від безсистемних платежів у натуральній формі до постійного і вагомого джерела державних доходів. Проте минула не одна історична епоха, перш ніж податки як об’єктивно необхідна і загальновизнана категорія остаточно закріпилися у державно-правовій системі та буденній свідомості громадян.

Особливою є роль податків в сучасних змішаних економіках – за ними закріплюється не лише визначальне місце у системі фінансових відносин, а й відводиться функція згладжування вад ринкового саморегулювання, створення додаткових стимулів до підвищення ділової активності, зростання мотивації до праці, зниження рівня безробіття, соціального захисту населення. Як наслідок, носії фіскальної суті перетворюються у вагомий важіль державного регулювання. Однак зазначимо, що ефективність використання фіскального інструментарію в значній мірі визначається ефективністю розподілу податкового навантаження. Податки можуть як стимулювати, так і гальмувати економічний розвиток держави. Концепція податкової політики держави повинна містити обґрунтовані висновки щодо впливу оподаткування на результати господарської діяльності підприємств та організацій, обсяг, напрями і характер інвестицій, розмір і структуру фонду споживання, галузеву і територіальну структуру економіки» [1, с. 6].

Незважаючи на всю багатовікову історію податки тривалий час не мали належного наукового обґрунтування, зокрема така їх складова, як податкова ставка. Основоположник теорії оподаткування У Петті пропонував використовувати пропорційну ставку оподаткування. Натомість А. Сміт стверджував, що оптимальною ставкою податку є така, що не обтяжує платників. Зниження податкової ставки, на думку ученого, призведе до активізації ділової активності, що спричинить розширення бази оподаткування і призведе до зростання податкових платежів. Послідовник Сміта Д. Рікардо наголошує на необхідності запровадження прогресивного оподаткування доходів, а самі податки розглядає як велике зло.

Подальший розвиток теорії оподаткування було здійснено А. Вагнером. Дослідник вивчав проблему відношення бюджету до доходів і встановив, що чим більшою є частка доходу, котра вилучається з державних підприємств, тим вищими можуть бути державні витрати в абсолютній сумі і відносно національного доходу [2].

Вагомий внесок в розв’язання проблеми здійснив К. Віксель, який за основу для оподаткування пропонував вважати принцип рівності між платежами державі (податками) та отриманими послугами з боку держави. Податкові платежі, за словами ученого, мають здійснюватися пропорційно доходам – більші податки повинні сплачувати ті суб’єкти, що мають більші можливості [3].

Принципово нову теорію податків розробив Дж. Кейнс. Його теорія була спрямована на державне регулювання економіки за ринкових умов. Податки Кейнс розглядає як «вбудовані механізми гнучкості», що амортизують кризові явища й рівномірно розподіляють податковий тягар залежно від доходів [4, с.156]. Дж. Кейнс був прихильником прогресивного оподаткування і вважав, що значні заощадження лише перешкоджатимуть зростанню економіки, а, отже, їх потрібно оподатковувати, причому із застосуванням прогресивної шкали ставок.

Якісно нового забарвлення теорія оподаткування набула в працях неоконсерватора А. Лаффера, котрий дослідив безпосередню залежність між рівнем податкових ставок (за основу було взято прогресивну шкалу оподаткування), доходами бюджету і величиною податкової бази та дійшов до висновку, що існує гранична ставка, перевищення якої призведе до стрімкого скорочення офіційного сектора економіки та падіння доходів державного бюджету. Встановлення такого податку означає фіаско держави як в економічній, так i в соціальній політиці [5, с. 95].

На зламі ХХ-ХХІ ст. протистояння між двома домінуючими теоріями державного регулювання – кейнсіанством і неоконсерватизмом закінчилося їх взаємопроникненням і взаємодоповненням. Особливого розвитку інтегрована податкова система набула в економічних системах добробуту, де поряд з високим рівнем бюджетних видатків на соціальні програми, забезпечується дотримання оптимального рівня оподаткування, що не створює істотних перепон на шляху розвитку підприємництва та нарощування обсягів його діяльності, свідченням чого є ріст макропоказників економічного й соціального розвитку. Розробка комплексних теоретичних досліджень податкового навантаження з урахуванням світового досвіду стане важливим кроком на шляху до визначення ефективності фіскального регулювання економіки України.

Література:

1. Василик О. Д. Податкова система України : Навч. посібник / О.Д. Василик – К.: Поліграфкнига, 2004. – 478 с.

2. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов / В.М. Пушкарева – М.: Информ. – М., 1996. – 184с.

3. Корнієнко С.М. Історичний аспект дослідження податкового навантаження [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Economics/7_85148.doc.htm

4. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Джон Мейнард Кейнс – М.: Прогресс, 1978. – 548 с.

5. Лебедзевич Я.В. Теорії походження податків / Я.В. Лебедзевич // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2006. – №3(6). – С. 88-99.

Відомості про автора

Турянський Юрій Іванович – к.е.н., здобувач кафедри економічної теорії ЛКА.

Адреса для розсилки

79008

м. Львів

вул. Туган-Барановського, 10

Львівська комерційна академія

кафедра економічної теорії

Башнянину Г. І.