Мехеда Н.Г., Бебка А.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

БЕНЧМАРКІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ПІДПРЄМСТВА

Одним з найновіших та найсучасніших підходів до визначення конкурентоспроможності підприємства є метод бенчмаркінгу. Бенчмаркінг вперше в сучасному його значенні з'явився в 1972 р. в Інституті стратегічного планування Кембріджа (США). [1,C.279]. Він давно завоював до себе симпатію, прихиль­ність і успішно використовується в практиці японських, американ­ських, західноєвропейських і скандинавських бізнесменів і вчених. 

В наш час використання головного принципу бенчмаркінгу «від кращого до найкращого» повертає до життя та успіху велику кількість фірм США, Японії, Західної Європи.[2, C.175-181]

Існує величезна кількість трактувань поняття бенчмаркінга. Одним з таких трактувань – є: бенчмаркінг - це спосіб оцінки стратегій і цілей роботи організації в порівнянні з першокласними підприємницькими організаціями для визначення свого місця на конкретному ринку. [3] Мета бенчмаркінга – підвищення ефективності власної діяльності та завоювання перваг у конкурентній боротьбі.

Бенчмаркінг вважається одним із нових та стратегічно орієнтованих методів оцінки конкурентоспроможності підприємств. Основними перевагами використання технології бенчмаркінгу порівняно із традиційними системами є: постійне вдосконалення споживчих запитів; безперервне поліпшення і модернізація всіх сторін діяльності підприємства; можливість вибіркового застосування на підприємстві найкращого досвіду, що є у галузі та у світі; забезпечення швидкої та ефективної реалізації рішень, розроблених та прийнятих найновіших технологій; постійний аналіз конкурентного середовища та конкурентів; наочний приклад досвіду у певному бізнесі [4].

Разом з тим, можна виділити ряд проблем використання, а саме:

1.                 часові обмеження;

2.                 обмеженість ресурсів і, як наслідок, відсутність можливості залучити фахівців з бенчмаркінгу.

3.                 членство в кожнім з «бенчмаркінгових клубів» досить дорого для компаній.

4.                 конкурентні бар’єри, недоступність чи важкодоступність необхідної інформації про конкурентів;

5.                 нестача управлінських та професійних кадрів;

6.                 супротив змінам з боку менеджменту та персоналу;

7.                 недосконалість планування;

8.                 короткострокові очікування.

9.                 загроза обмеженості ідей дослідника,встановленими межами досягнутих успіхів у галузі.[5]

Процес бенчмаркінгу для формування і підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств має наступну послідовність:

1. Визначення об'єкта аналізу переваги. Тут потрібно установити ті об'єкти підприємства, які можна досліджувати за допомогою аналізу виробництва.

2. Виявлення партнерів по аналізу переваги. Визначивши цілі, варто почати пошук кращих підприємств. Придатні партнери повинні бути не тільки першокласними самі по собі, але і мати по можливості високий ступінь порівнянності з власною компанією.

3. Збір інформації. Ця фаза включає не тільки збір якісних даних, але і вивчення, опис змісту праці, процесів чи факторів, що пояснюють продуктивність.

4. Аналіз інформації. Цей крок висуває найвищі вимоги до творчих і аналітичних здібностей, що беруть участь у процесі аналізу переваги. Аналізувати значить не тільки усвідомлювати подібності і розходження, але і розуміти взаємозв'язки.

5. Цілеспрямоване втілення в життя отриманих значень. П'ята стадія містить у собі не тільки впровадження розроблених можливостей поліпшення, але і подальший розвиток організації підприємства, щоб протистояти викликам, що очікується в майбутньому.

Отже, впровадження бенчмаркінгу як методу управління ефективністю в діяльність підприємств має істотно підвищити їх конкурентоспроможність та сприятиме загальному поліпшенню рівня ефективності та продуктивності економіки. Впровадженя бенчмаркінгу дає змогу підприємству об'єктивно оцінювати результати своєї поточної діяльності, ретельно вивчати досвід конкурентів та партнерів і визначати напрями вдосконалення бізнес-процесів, у тому числі пов'язаних із вдосконаленням управління інвестиційною діяльністю.

 

Список використаних джерел

1.                  Захарченко В.І. Інноваційний менеджмент:теорія і практика в умовах трансформації економіки : навчальний по-сібник / В. І. Захарченко,Н.М. Корсікова, М. М.Меркулов. – К. :Центр навчальної літератури,2012. – 448с.

2.                  Довгань Л. Є., Каракай Ю. В., Артеменко Л. П.Стратегічне управління. Навч. посіб. 2ге вид.– К.: Центр учбової літератури,2011. – 440 с.

3.                  Поняття,цілі та завдання бенчмаркінгу [Електронний ресурс]//Режим доступу:http://ukrefs.com.ua/137182-Ponyatie-celi-i-zadachi-benchmarkinga.html

4.                   Бенчмаркінг як спосіб ефективного ведення бізнесу [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://11004.ucoz.ru/news/2011-06-12-2.

5.                  Позитивні та негативні сторони бенчмаркінгу[Електронний ресурс]//Режим доступу:http://www.rusnauka.com/7_NITSB_2013/Economics/10_129919.doc.htm