Экономические науки/12.Экономика сельского хозяйства.

Ляшенко Надія Василівна

Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки Київського університету сучасних знань

Перспективи агрострахування та необхідність страхового захисту в сільському господарстві

На сьогоднішній день Україна переживає період глибоких змін. Спостерігаються бурхливі трансформаційні процеси на тлі наявності ознак економічної кризи аграрного сектору економіки. Україна має значний потенціал для розвитку сільського господарства та подальшого впливу на європейські ринки. Аграрний потенціал України, з кожним роком привертає все більше уваги великих іноземних інвесторів і банківського сектора. Більшість з них з оптимізмом дивляться на можливості фінансування в розвиток агробізнесу.

Сільськогосподарське виробництво завжди характеризується високим рівнем ризику, адже воно є видом діяльності, на прибутковість якої значною мірою впливають різноманітні субєктивні та обєктивні фактори, дію яких у багатьох випадках контролювати неможливо. До того ж сільськогосподарські виробники стикаються і з таким ризиками, як коливання цін, зміни врожайності, непослідовність державної політики.

Агрострахування є найважливішим засобом зменшення ризикованості сільськогосподарського виробництва. Сільське господарство є однією з найперспективніших галузей економіки України. Водночас, аграрний сектор - це одна з найбільш ризикових галузей суспільного виробництва, оскільки відтворювальний процес пов'язаний з природничо-кліматичними, біологічними та фінансовими чинниками. Тому, до найактуальніших питань в аграрній сфері відноситься захищення сільськогосподарської діяльності, за допомогою якого можна стабілізувати розвиток господарств комплексу та економіки держави в цілому.

Аграрні ризики можна ідентифікувати як один із різновидів підприємницького ризику, що виникає в аграрному секторі продовольчих ринків і генерує загрозу втрати ринковими суб’єктами частини їх доходів.

Страхування сільськогосподарських ризиків – є найважливішим засобом зменшення ризикованості сільськогосподарського виробництва. Сільське господарство є однією з найперспективніших галузей економіки України. Водночас, аграрний сектор - це одна з найбільш ризикових галузей суспільного виробництва, оскільки відтворювальний процес пов'язаний з природничо-кліматичними біологічними та фінансовими чинниками. Тому, до найактуальніших питань в аграрній сфері відноситься захищення сільськогосподарської діяльності, за допомогою якого можна стабілізувати розвиток господарств комплексу та економіки держави в цілому.

Особливістю страхування сільськогосподарських ризиків є те, що воно є життєздатним у довгостроковій перспективі, як правило, лише за умови, що уряд забезпечує фінансову підтримку системи. У сільському господарстві ризики є системними, а це в багатьох випадках означає збитки для великої кількості суб’єктів аграрного ринку одночасно. За таких обставин страхові виплати будуть значно вищими від зібраних премій.

Пропоновані в даний час на ринку страхових послуг програми страхування сільських господарських ризиків за багатьма параметрами не задовольняють споживачів. Основними їх недоліками є висока вартість, відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність більшості сільськогосподарських підприємств і дефіцит фінансових ресурсів. Інфляційні процеси роблять здійснення довгострокових видів страхування в національній валюті неможливим. Тому розмір страхового полісу не в змозі гарантувати господарству повного покриття матеріальних втрат. Неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку в сільському господарстві теж мають неабиякий вплив на стан агрострахування.

З метою покращення ситуації на аграрному страховому ринку України і, зокрема, в механізмі страхування урожаю сільськогосподарських культур, необхідно проводити заходи, реалізація яких значною мірою дасть можливість покращити відносини між аграрним сектором та страховими компаніями.

Отже, необхідно вдосконалювати оптимальну систему, яка дозволить забезпечити необхідний рівень взаємодії між трьома головними учасниками ринку аграрного страхування, а саме агропідприємствами, страховиками та державою і посилить контроль за функціонуванням системи аграрного страхування з боку держави. Продовжувати ефективно розвивати інфраструктуру, необхідну для розвитку програм управління ризиками в агросередовищі.

Література:

1. Матвієнко Г.А. Шляхи покращення використання резервів при страхуванні врожаїв аграрних підприємств // Агросвіт. Науково-практичний журнал. – №3. 2009. – С.36-40.

2. Минкіна Г.О. Страхування як інструмент управління ризиками підприємств АПК [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2010_154_3/10mgo.pdf

3. Портал про сільськогосподарське страхування [Електронний ресурс] / Режим доступу – http://www.agroinsurance.com/ru/analytics?pid=11203

4. Осадець С.С. Страхування / С.С. Осадець. – Київ: КНЕУ, 2002 р.

5. Фисун І. Зарубіжний досвід страхування аграрних ризиків та доцільність його застосування в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2011/Economics/78211.doc.htm

6. Якубович В.А. Використання міжнародного досвіду в процесі розбудови системи аграрного страхування в Україні: досвід Іспанії. // Економіка АПК – 2007. – № 6.