Экономические науки/15.Государственное регулирование
экономики
Аспірантка Овчарська О.М.
Одеський
національний політехнічний університет, Україна
Формування сприятливого інноваційного середовища
економічної системи
Необхідність переходу до інноваційної економіки в Україні
визнається не тільки в науковій сфері та урядом, але й усвідомлюється більшістю
господарюючих структур та населенням особливо зараз, коли Україна має намір
інтегруватися до європейського співтовариства, забезпечити суспільний добробут
європейського рівня. Зазначене обумовлює визначеність довгострокової мети
економічного розвитку України, якою є, перш за все, технологічна модернізація
промисловості на інноваційній основі. Сьогодні ж, незважаючи на шквал
запевнень представників влади про необхідність реалізації інноваційної моделі
розвитку, ухвалення десятків нормативно-правових актів про регуляцію
економічних відносин, пов’язаних із стимулюванням інноваційної діяльності, в
країні не існує інституційних умов для динамічного інноваційного розвитку, у
т.ч. дієздатної системи державного управління ефективним інноваційним
розвитком.
Тобто на практиці перехід до згаданої моделі проходить дуже повільно,
перебуваючи більше на стадії теоретичних дискусій та обґрунтувань, на стадії
формування готовності до переходу, ніж практичної реалізації. Причиною цьому є
також недостатня сформованість інноваційного середовища в Україні. [1, 2]
Проблематика інноваційного розвитку, створення
сприятливих умов для здійснення
ефективних інновацій вже тривалий час є предметом досліджень як іноземних, так
і вітчизняних науковців, зокрема: Й. Шумпетера, Б. Санто, Д. Белла, М.
Долішнього, Л. Федулової, С. Ілляшенка, В. Гейця, Ю. Бажала та ін.
Інноваційно-сприятливим
середовищем необхідно вважати сукупність взаємно узгоджених умов зовнішнього
макро- і мікросередовищ, які окреслені діями механізмів ринкового, державного
(регіонального та галузевого) регулювання та стимулювання створення та
впровадження інновацій, а також інструментів і методів, які сприяють розвитку і
максимальній реалізації творчого креативного потенціалу окремих особистостей,
організацій і держави у цілому і орієнтують їх на постійний пошук та
використання нових можливостей забезпечення ефективності виробництва й
споживання, економічного зростання, підвищення якості життя. [3]
В свою чергу ознаками
глобального інноваційного середовища є: цілеспрямованість у розповсюдженні
знань і технологій, розширення взаємовигідного науково-технічного
співробітництва і розвиток зв'язків між державним і приватним секторами,
науково-дослідними центрами і міжнародними організаціями для сприяння швидкому
освоєнню досягнень НТП; поліцентричність, що обумовлена наявністю декількох
світових центрів інноваційного розвитку, кожний з яких має свої специфічні
особливості, сформовані в залежності від рівня домінуючого технологічного
устрою, підприємницької філософії і суспільних цінностей, джерел конкурентних
переваг держав, ступеня відкритості економічних систем; регіональна
спеціалізація, що досягається шляхом організації регіональних інноваційних
центрів і реалізацією спільних інноваційних програм.[4]
Формування
сприятливого середовища необхідно
здійснювати в наступних основних напрямках:
- удосконалення
нормативно-правової бази, в тому складі розробка і впровадження базових
законів, які регулюють відносини у сфері інформації; а саме удосконалення
нормативно-правової бази із захисту інтелектуальної власності, спрямованих на
гарантування невід’ємного права кожного громадянина володіти‚ користуватися і
розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності, в т.ч. в
комерційному режимі;
- удосконалення
податкової і фінансово-кредитної політики, в тому складі впровадження системи
податкових пільг для інноваційних підприємств;
- формування
державної науково-технічної політики з метою сприяння впровадженню нових
технологій;
- формування
системи національних інформаційних ресурсів;
- розвиток
системи страхування ризиків в інноваційній сфері. [5]
- створення
дієвої системи стимулювання інноваційної діяльності
Тобто для формування
сприятливого інноваційного середовища треба провести ґрунтовні заходи концептуального,
нормативно-правового, загальноекономічного, організаційного та аналітичного
характеру. І тільки після цього в Україні зможе зародитися ефективна
національна інноваційна модель розвитку
економічної системи.
Література
1. Слатвінський
М. А. Формування сприятливого інноваційного середовища в Україні . [Електронний
ресурс] Режим доступу: http://udpu1211.mybb3.net/viewtopic.php?p=40
2. Аналітична доповідь центу
Разумкова. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал і ключові
проблеми його реалізації. [Електронний ресурс] Режим
доступу: http://razumkov.org.ua/files/category_journal/NSD55_ukr.pdf
3. Шипуліна Ю.С. «Організаційно-економічні
передумови формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві». [Електронний
ресурс] Режим доступу http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/32456/1/Shypulina_innovation.pdf
4. Адаманова З.О. Інноваційні
фактори економічного розвитку в умовах глобалізації: автореф. дис. на здобуття
ступеня док.економ.наук: спец. 08.05.01 «Світове господарство і міжнародні
економічні відносини» / З.О. Адаманова. – Київ, 2006.
5. Лактіонова О.В. Основні
напрямки формування сприятливого інноваційного підприємницького середовища. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10._ENXXIV_2007/Economics/21578.doc.htm