К.е.н., доцент Лопатовський В. Г., Стецюк Я. О.

Хмельницький національний університет

Особливості заповнення звіту про рух грошових коштів за прямим та непрямим методами

Форма, зміст та загальні вимоги до розкриття статей звіту про рух грошових коштів визначається НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [1], що стосується підприємств усіх форм власності, крім банків, бюджетних установ, малих підприємств та консолідованих звітів, а також Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності № 433 [2].

Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання інформації про стан і зміни протягом звітного року грошових потоків, а саме надходження і вибуття грошових потоків та їх еквівалентів підприємства в результаті ведення господарської діяльності. До грошових коштів, зокрема, належить готівка в національній та іноземній валютах, грошові кошти на банківських рахунках, депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів відносяться короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, вільно конвертовані в певні суми грошових коштів та характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Відповідно до міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку для складання звіту про рух грошових коштів можуть застосовуватись такі методи [3]:

1)                прямий метод – за яким розкриваються основні види надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів із розкриттям конкретних джерел та напрямів використання у розрізі видів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна);

2)                непрямий метод – за яким чистий фінансовий результат діяльності підприємства коригується відповідно до впливу операцій негрошового характеру; будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності; будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх виплат грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності; статей доходу або витрат, пов’язаних із рухом грошових коштів від інвестиційної чи фінансової діяльності.

Прямий метод передбачає безпосередній аналіз показників первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображено господарські операції з грошовими коштами. На підставі даних окремих документів визначаються загальні суми з надходження і витрачання грошових коштів. За допомогою наступного порівняння отриманих величин встановлюється, чи вистачило грошових надходжень від певної діяльності для забезпечення пов’язаних з нею витрат. Застосування даного методу вимагає від бухгалтера ретельного ведення аналітичного обліку, тобто постійного накопичення даних про зміни грошових коштів з детальним зазначенням джерел їх отримання і напрямів витрачання.

До переваг прямого способу складання є те, що він дозволяє оцінити надходження і витрачання коштів на підприємство по окремих статтях, тому прямий метод використовується при плануванні грошових потоків.

При непрямому методі базовий показник – фінансовий результат від діяльності звітного періоду до оподаткування – коригується на зміни в сумі залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, що відбулися за рік в результаті операційної діяльності, а також зміни доходів і витрат майбутніх періодів, обороти не грошових статей (амортизація необоротних активів, курсові різниці) та інших статей фінансової звітності, пов’язаних з рухом коштів від інвестиційної та фінансової діяльності.

В Україні Звіт про рух грошових коштів складається за допомогою як прямого, так і непрямого методів. Останній використовується для визначення показників розділу І «Рух коштів у результаті операційної діяльності», а перший – для складання другого та третього розподілів або всього звіту, якщо підприємство обрало складання звіту про рух грошових коштів за прямим методом.

Слід зазначити, що в міжнародній практиці бухгалтерського обліку при складанні Звіту про рух грошових коштів перевага надається прямому методу. Згідно з опублікованими даними непрямому методу складання звіту віддають перевагу 97,5% компаній у США [4]. Британський стандарт FRS-1 вважає, що звіт, складений непрямим методом, більше влаштовує тих користувачів, яких цікавить якість доходів компанії (з урахуванням структури негрошових статей, динаміки змін залишків і т.д.). Користувачі, орієнтовані тільки на кількісні характеристики, віддадуть перевагу прямому методу.

 Переваги і недоліки прямого і непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів наведені у таблиці 1.

Таблиця 1. Переваги і недоліки прямого і непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів

Переваги

Недоліки

Прямий метод

Інформація, одержана за допомогою прямого методу, може бути корисною для планування грошового потоку, в той час як непрямий метод не дає такої можливості

Не відображає прибутку звітного періоду

Охоплює не всі ресурси підприємства, а тільки грошові

Допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства, з’являється можливість об’єктивніше оцінити ліквідність підприємства в умовах інфляції на основі аналізу руху коштів

Не показує взаємозв’язку отриманого фінансового результату і величини коштів за звітний період

Дає змогу побачити канали надходження та витрати грошових коштів

Фінансовий стан підприємства відображає обмежено

Непрямий метод

Прибуток звітного періоду відображається у першому рядку звіту, і цей звіт охоплює всі ресурси підприємства, а не тільки грошові (принаймні, у першій частині, яка відображає показники руху грошових коштів в операційній діяльності

Висока трудомісткість при складанні аналітичного звіту зовнішнім користувачем

Дає зрозуміти, як рух грошових коштів впливає на формування прибутку

Необхідність залучення внутрішніх даних бухгалтерського обліку (головна книга)

Переваги непрямого методу в порівнянні з прямим полягає в наявності інформації про відмінність між сумами чистого доходу і грошових коштів

Застосування доцільне тільки при використанні табличних процесорів

Розрахунки за допомогою непрямого методу можуть являти велику цінність з аналітичної точки зору, оскільки вони показують співвідношення руху коштів і господарської діяльності підприємства в цілому, розкривають взаємозв’язок між Звітами про фінансові результати і про рух грошових коштів

 

 

Вивчення поглядів вітчизняних і зарубіжних авторів щодо складання Звіту про рух грошових коштів дає можливість зробити висновок, що непрямий метод є простим, тому що він побудований на максимальному застосуванні вже підготовлених показників Балансу, Звіту про фінансові результати та регістрів бухгалтерського обліку. З точки зору оцінки аналітичності отримана інформація, розрахована непрямим методом, повніше відображає співвідношення руху грошових засобів і фінансово-господарської діяльності підприємства. Проте повноцінне використання інформації цього звіту в фінансовому менеджменті буде можливим лише за умови функціонування прибуткової економіки. Слід зазначити, що складання звіту непрямим методом призводять часто до виникнення проблем, які зумовлені неоднозначним тлумаченням змісту інформації, яка там відображається, та бази для їх заповнення. На практиці даний Звіт – один із найбільш трудомістких серед чинних форм звітності. Практикуючі бухгалтери при його складанні допускають часто помилки, що призводять до викривлення показників фінансової звітності. Тому складання непрямим методом першого розділу Звіту про рух грошових коштів «Рух коштів у результаті операційної діяльності» створює особливі проблеми під час формування показників даного звіту, що пояснюється низкою причин.

Так, при заповненні рядків  «Зменшення (збільшення) оборотних активів», «Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань» вимагає виділення зі складу дебіторської і кредиторської заборгованостей тієї частини, що стосується операційної діяльності. Таким чином виникає необхідність ведення докладного аналітичного обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей, що виникли в результаті операційної, інвестиційної або фінансової діяльності з виділенням тієї частини заборгованості, яка була погашена в результаті негрошових операцій.

Висновок. Отже, діяльність кожного підприємства прямо залежить від правильної організації обліку та звітності із грошових коштів, адже основу діяльності підприємства складають операції, які пов'язані з рухом грошових коштів. Ефективність організації обліку грошових коштів забезпечить раціональний розподіл та використання грошових коштів, а тим самим успішну діяльність підприємства.

Інформація, яка міститься в Звіті про рух грошових коштів, є необхідною з таких причин:

– на її основі провадять аналіз можливостей підприємства залучати й використовувати грошові кошти та їх еквіваленти;

– фінансова гнучкість як показник спроможності генерувати суб’єктом господарювання значні суми грошових коштів для вчасного реагування на несприятливі зміни в кон’юнктурі ринку прямо залежить від руху грошових коштів за кілька останніх періодів;

– інколи буває значно кориснішим мати інформацію про рух грошових коштів від господарської діяльності, яка об’єктивніше відображує ефективність діяльності підприємства, ніж про чистий прибуток підприємства за звітний період;

– порівняння грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності дає можливість сформувати думку про активність підприємства в тій чи іншій сфері бізнесу, а також про правильність обраного основного напряму господарської діяльності тощо.

Для того, щоб вдало та правильно використовувати інформацію, яка міститься в Звіті про рух грошових коштів, необхідно чітко уявляти взаємозв’язок усіх форм фінансової звітності, що насамперед проявляється у розумінні того, як зміни по статтях однієї звітної форми впливають на зміни у значеннях статей іншої.

 

Література

1.                  Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013.р. № 73. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13

2.                  Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=382859&cat_id=293536

3.                  Титаренко Я. Проблеми організації обліку грошових коштів та рекомендації щодо її удосконалення. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4_SND_2012/Economics/7_100051.doc.htm

4.                  Хом’як Р.Л. Удосконалення методики складання звіту про рух грошових коштів у системі інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень / Р.Л. Хом’як, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – Львів: Львiвська полiтехнiка, 2007. – Вип. 577. – 506 с.