Экономика/Учет и аудит

Долженко М.О., Мустеца І.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Реформуванння системи бухгалтерського обліку України за умов євроінтеграції на прикладі Польщі

Система бухгалтерського обліку в Україні знаходиться на шляху реформування відповідно до міжнародних стандартів. Особливо гостро проблема невідповідності постала в умовах постійної інтеграції України в світове господарство. На сучасному етапі розвитку система бухгалтерського обліку редагується шляхом адаптації міжнародних стандартів до економіко-правового середовища і ринкових відносин в Україні.

Дослідження особливостей бухгалтерського обліку в Україні, а також порівняння з системами бухгалтерського обліку інших європейських країн стає дедалі більш актуальним в економічній думці. Адже Україна на даний час перебуває на шляху євроінтеграції. І з метою раціонального реформування системи бухгалтерського обліку необхідним є аналіз особливостей розвитку системи бухгалтерського обліку європейських держав, на прикладі Польщі. Це зумовлено, насамперед, територіальною, економічною, історичною та культурною наближеністю країн-сусідів.

 Комерційний Кодекс Польщі, прийнятий у 1934 році, залишається основним нормативно-правовим документом, що регулює систему бухгалтерського обліку країни, проте деякі його положення були змінені або скасовані. Він доповнений законом «Про бухгалтерський облік» 1995 року, який передбачає послідовну реформу обліку, фінансової звітності й аудиту. Даний Закон відповідає положенням 4-ї та 7-ї Директив ЄС[2].

Четверта директива від 25 липня 1978 (78/660) - щодо річної звітності компаній - поділяє всі організації на три типи компаній. Залежно від приналежності компанії до того чи іншого типу формуються обов'язки підприємства щодо розкриття інформації [2].

Сьома директива від 13 червня 1983 (83/349) – «Про консолідовану звітність» - встановлює особливості ведення бухгалтерського обліку та оформлення звітності компаній, що входять в так звані групи компаній [3]. Під групою компаній слід розуміти ситуації, коли одна компанія (материнське товариство) має більшість голосуючих акцій у статутному капіталі іншої компанії (дочірнього товариства), або має право призначати і припиняти повноваження більшості членів органу дочірнього суспільства, або має можливість надавати переважний вплив на діяльність дочірнього товариства внаслідок положень контракту чи установчих документів. Основною відмінною особливістю консолідованої звітності є виключення дублювання сум активів і пасивів, які припадають на господарські операції, здійснювані всередині групи компаній.

На практиці в Польщі більш розповсюдженим є використання Промислової номенклатури рахунків, а не Плану рахунків. Не дивлячись на те, що в країні розроблено єдиний план рахунків, Закон про бухгалтерський облік надає кожній організації право мати власний план рахунків. При цьому організації можуть застосовувати і типові плани рахунків, які розробляються Комісією з цінних паперів для компаній, включених до біржового списку, та Міністерством фінансів для інших організацій. А в Україні план рахунків, затверджений Міністерством фінансів України, застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб [3].

В Польщі поняття капітал включає в себе: зареєстрований капітал, неоплачений капітал, додатковий капітал, резерви на переоцінку активів, інший резервний капітал, нерозподілений прибуток, чистий прибуток або збиток фінансового року [2]. В Україні до складу власного капіталу входять: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, прибутки і збитки нерозподілені, вилучений капітал, неоплачений капітал [1].

Оцінка основних засобів в Польщі обліковується за ціною придбання, або за фактичними витратами на придбання і приведення до готовності. Не використовується поняття можливої ціни реалізації. А в Україні основні засоби можуть обліковуватись за первісною, переоціненою первісною, залишковою, справедливою та ліквідаційною вартостями. Переоцінка основних засобів в Польщі здійснюється з метою запобігання інфляції. При цьому різниці, що виникають, списуються за рахунок резерву по переоцінці активів [3].

В Польщі запаси відображаються за цінами їх придбання у випадку ж неможливого виявлення ціни запасів або при їх безоплатній передачі вони оцінюються за цінами на аналогічні або подібні товарно-матеріальні цінності. В Україні запаси оцінюються за первісною вартістю, яка залежить від способу надходження запасів на підприємство.

Отже, система бухгалтерського обліку України потребує реформування в умовах активної євроінтеграції. Важливим є поступовий і раціональний розвиток бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів та національних особливостей ринку. Для ефективної участі України у світовому інтеграційному процесі на макро- та мікрорівнях першочерговим є впорядкування процедур ведення фінансової звітності відповідно до міжнародних правил.

Література

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України №996-ХІV від 16 липня 1999 р. зі змінами N 4224-VI від 22.12.2011.

2. Fourth Council Directive 78/660/EEC of 25 July 1978 based on Article 54 (3) (g) of the Treaty on the annual accounts of certain types of companies [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31978L0660:en:NOT

3. Поляруш М.М. Порівняльна характеристика особливостей бухгалтерського обліку в Україні та Польщі [Електронний ресурс] / М. М. Поляруш, К. В. Кондратюк // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2012/Economics/7_108582.doc.htm