Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Холод Л.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Проблеми розвитку інноваційної діяльності підприємств в Україні та шляхи їх вирішення

В умовах сьогодення головним джерелом прогресу є інноваційна діяльність. Інновації становлять собою основну передумову економічного зростання не лише підприємства, але і країни в цілому. Але в Україні майже не має умов для ефективного здійснення інноваційної діяльності. Хоча певні позитивні тенденції й спостерігалися протягом декількох років, але вони були короткостроковими і з часом змінювалися на протилежні, позбавлені чітко сформованих довгострокових стимулів для інноваційної діяльності. В зв’язку з цим виникає потреба в виявленні ключових проблем, які стримують розвиток інноваційної діяльності, та розробки шляхів їх вирішення.

На даний час стан інноваційної діяльності в Україні можна вважати таким, що не відповідає сучасному рівню розвитку інноваційних процесів в країнах, для яких інноваційний розвиток є основним напрямком економічної стратегії [1]. Основним фактором, що стримує інноваційну діяльність, є відсутність коштів для фінансування інноваційних змін. Це багато в чому зумовлено низьким ступенем зацікавленості економічних суб’єктів в інвестуванні капіталу в інноваційні процеси. Інший бік цієї проблеми - держава не може постійно лише субсидувати. Необхідне масове залучення приватного і банківського капіталу до кредитування та інвестування новітніх досліджень та їхнього впровадження. Ситуація погіршується ще й через відсутність організаційно-економічних механізмів інвестування масштабних технологічних змін. Існуючий порядок фінансування державних науково-технічних програм, як правило, не забезпечує досягнення заданих кінцевих результатів. Органи виконавчої влади на різних рівнях неефективно використовують кошти для інноваційної трансформації. У той же час недержавні комерційні структури не зацікавлені в здійсненні довгострокових проектів, що забезпечували б базові технологічні зміни. Крім того, мають місце і ринкові чинники: домінування певних підприємств (сильні конкуренти), невизначений попит на інноваційні товари або послуги. Ринки насичуються, спостерігається дуже жорстка конкуренція і тенденція до скорочення циклу виробництва.

З огляду на це, можна виділити основні проблеми інноваційного розвитку на сучасному етапі:

- відсутність реальних механізмів об’єднання наявних ресурсів, їх концентрації на найбільш значних та перспективних напрямах розвитку;

- відсутність залежності між збільшенням обсягу продажу приватними компаніями і зростанням фінансування здійснюваних ними досліджень і розробок;

- інноваційна політика не має чіткої спрямованості у вирішенні конкретних економічних проблем регіонів, у їхній реструктуризації з врахуванням ринкових чинників;

- застарілі організаційні структури, неузгодженість інтересів учасників інноваційних процесів;

- наявність обмежень з боку антимонопольного, податкового, патентно-ліцензійного законодавства;

- відсталість матеріальної і науково-технічної бази [2].

Вдосконалення економіки країни на засадах інноваційного розвитку повинно відбуватися завдяки комплексному застосуванню усіх можливих важелів економічної політики. В першу чергу має бути належне забезпечення державної підтримки інноваційного підприємництва.

На думку авторів, в теперішніх умовах господарювання доцільним є впровадження низки заходів, що дасть змогу значно підвищити рівень інноваційної активності промислових підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використовувати внутрішні та залучені зовнішні інвестиції на інноваційну діяльність. До таких відносяться:

- розробка і запровадження механізму надання пільг промисловим підприємствам, які впроваджують і реалізують інноваційну продукцію;

- поширення практики надання інноваційним підприємствам середньострокових кредитів зі знижкою кредитної ставки;

- формування сприятливого для інновацій бізнес-середовища;

- розширення інституційної бази фінансового забезпечення інноваційної діяльності;

- оптимальний розподіл обмежених фінансових ресурсів з метою концентрації на важливих напрямках науково-технічного прогресу;

- розробка виваженої послідовної інвестиційної політики держави шляхом створення правової бази інвестиційної діяльності у відповідності до європейських стандартів [3].

Стабільне соціально-економічне зростання в Україні може бути досягнуто лише інноваційним шляхом при активному використанні сучасних науково-інноваційних розробок. Від того, наскільки значною буде інноваційна складова економічного розвитку країни, залежить її роль і місце у світовій економічній системі, стабільність і рівень розвитку національної економіки на даному етапі і в майбутньому.

Література:

1. Озерчук О.В. Роль державної фінансової політики у стимулюванні розвитку інновацій в Україні. – 2011. -  №8. – с. 99- 104

2. Пенькова О.Г. Проблеми реалізації інноваційної стратегії розвитку України // Формування ринкових відносин в Україні. - №9. – 2013. с.99

3. Перспективи і перешкоди розвитку інноваційних процесів в Україні (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Economics/29808.doc.htm.