к.е.н .,доцент, Клочковський О. В., Козійчук О.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Укріїна
Особливості тіньової економіки та її
вплив на державні фінанси України
Актуальність проблеми.
Для України актуальність проблеми тіньової економіки значно вища. В економічній
науці актуальною є проблема оцінювання тіньового (неформального) сектора
країни, держави, галузі. Стосовно України вона архіважлива з таких міркувань.
Тінізація економіки
України в умовах фінансово-економічної кризи набула тотального характеру й
оцінюється окремими експертами і дослідниками в обсязі до 60% ВВП, який
представляє на сучасному етапі реальну загрозу національній безпеці держави [3]
Аналіз останніх досліджень. Окремі
питання щодо впливу тіньової економіки на фінансову безпеку держави
досліджувалися у працях А. Базилюка, О.
Барановського, З. Варналія, Б. Данилишина, Т. Ковальчука, М. Коржанського, Ю.
Лисенкова, Л. Маханець, А. Мокія, Н. Москаленка, В. Поповича, В. Предборського,
Л. Савченко, Л. Тарангул, О. Турчинова та багатьох інших учених. Ці праці
охоплюють широке коло питань щодо рівня тінізації економіки України. Разом із тим
піднята проблематика залишається актуальною для подальших досліджень, адже
національна економіка постійно розвивається, а процеси функціонування тіньової економіки, як постійні, так і
дискретні, весь час знаходяться
під впливом різних вагомих
чинників. [4]
Мета мого дослідження полягає у
висвітлені проблеми впливу тіньової економіки на розвиток державних фінансів.
Виклад основного матеріалу. Тіньова
економіка в Україні — результат системної кризи економіки, що виникла
через невідповідність методів здійснення ринкових перетворень. Поширення
тіньової економіки в Україні відбулося на базі руйнації діючих розподільних
відносин і побудови нових, які істотно порушили усталений баланс інтересів
суб'єктів економіки, паритетність розвитку окремих її сфер, мотивацію
ефективного господарювання. [6]
Виходячи із
сукупності державних обмежень, що регламентують і регулюють економічну
діяльність, можна визначити основні причини й особливості поширення тіньової
економіки в Україні:
1. Неефективна
економічна політика, низька якість державних економічних програм і
результативність економічної діяльності у всіх сферах і галузях економіки;
недосконалість, неповнота, нестабільність, неузгодженість законодавчої бази.
2. Втрата довіри до
економічних програм, державної економічної політики, до державних структур
влади і бажання діяти виходячи з особистих інтересів за умов неможливості
одержання доходів законними методами.
3. Недосконала
податкова політика; недосконалість, неповнота, нестабільність законів про
оподатковування; високе загальне податкове навантаження, у тому числі на фонд
оплати праці, що веде до багаторазового зменшення офіційної заробітної плати і
здійснення доплат готівкою.
4. Низький рівень
офіційної заробітної плати у державному секторі економіки, у державних
установах та організаціях, пенсій, інших соціальних виплат; високий, щодо
офіційних доходів, рівень цін на споживчі товари і послуги.
5. Низький рівень
життя і соціальної захищеності абсолютної більшості населення.
6. Політична
нестабільність у державі.
7. Незадовільна
діяльність усіх структур влади щодо забезпечення виконання законів, низька
ділова кваліфікація і некомпетентність значної частини їхніх працівників.
8. Високий рівень
корупції.
9. Відсутність
значних капіталів, необхідних для реалізації підприємницьких інтересів за умов
реформування економічних відносин.
10. Відсутність
інвестиційних альтернатив для тіньових капіталів.
11. Відсутність ефективного
контролю за економічною діяльністю.
12. Утворення
кримінальних структур, зрощування із суб'єктами підприємницької діяльності,
переростання в організовані злочинні угруповання і їх легалізація в
суспільно-політичному житті; транс-націоналізація злочинності, створення
міжнародних кримінально-економічних і адміністративно-економічних груп.
13. Правова
незахищеність громадян і суб'єктів підприємницької діяльності від організованих
злочинних угруповань і протиправних дій з боку корумпованих державних
чиновників.
14. Значний ступінь
деформації суспільної та особистої моралі; втрата історичних традицій,
моральних і етичних норм, що лежать в основі поваги до приватної власності і
підприємницької діяльності; слабкі внутрішні обмеження щодо протиправної діяльності.
За умов розвитку
кризових явищ у соціально-економічній сфері України тіньова економіка є
своєрідним економічним стабілізатором. Вона характеризується більшою гнучкістю
та динамічністю, ніж легальна економіка, має здатність швидко заповнювати ніші,
що виникають в економічному просторі, та створювати додаткові робочі місця,
підтримуючи доходи громадян та підприємств під час економічної кризи. Участь у
тіньовій економічній діяльності для значної частини населення стала засобом
самовиживання, що дозволило уникнути соціальних потрясінь у суспільстві за умов
руйнівної економічної кризи. [5]
Більшість експертів
вважають, що 25 – 50% обороту приватних підприємств не відбиті в документах
бухгалтерського обліку (тіньовий оборот). Рівень відходу в тінь залежить від
того, що це за підприємство, «хто за ним стоїть» і т. д. У більшості малих
підприємств «тінь» може досягати 80 – 90%. На думку незалежних експертів,
найпоширенішими видами тіньової діяльності є: оптимізація податків,
проституція, торгівля наркотиками, праця нелегальних мігрантів, азартні ігри.
До існуючих видів тіньової діяльності відносяться також незаконне повернення
податку на додану вартість, зарплати «в конвертах». [3]
Аналіз проблемних
питань у сфері тіньового сектору вітчизняної економіки свідчить про їх тісну
кореляцію з проблемами забезпечення фінансової безпеки держави. На рис. 1
розглянемо вплив тіньової економіки на фінансову безпеку.
|
Прояви тіньової економіки |
|
Виклики й загрози фінансовій безпеці держави |
|
|
|
|
|
Приховування реальних доходів
громадян, а також доходів і прибутків підприємства від оподаткування. Отримання тіньових доходів шляхом
таємного виведення з обігу різниці між офіційними і реальними цінами на
товари та послуги. Випуск і реалізація продукції та
послуг, що не враховують у звітах. Кримінальний промисел. Крадіжки на державних, акціонерних і
колективних підприємствах. |
Зниження ефективності
грошово-кредитної політики (через значний обсяг грошової маси, що не підпадає
під регулювання), дієвості фіскальних інструментів, а також мотивації до
інвестування. |
|
|
|
|
|
|
Корупція |
|
|
|
|
|
|
|
Незаконна приватизація державної
власності. Угоди з неплатоспроможними інвесторами
партнерами (кримінальними, банкрутами тощо), змова з ними про розподіл
грошових коштів. Акумуляція псевдо підприємцями коштів
населення, конвертація й переведення їх за кордон, у іноземні банки, часто з
ліквідацією псевдо фірм. Нечесна діяльність деяких трастових
та інвестиційних компаній, інших фірм та банків. |
Недоотримання доходів бюджетом,
погіршення інвестиційного клімату в країні. |
|
|
|
|
|
|
Нелегальний експорт капіталів |
Розкрадання бюджетних коштів,
дестабілізація системи макроекономічного регулювання (внаслідок підвищення
процентних ставок), погіршення фіскальної дисципліни (через ухилення від
оподаткування активів, що нелегально вивозяться), обмеження можливостей
країни щодо обслуговування зовнішнього боргу. |
|
|
|
|
|
|
Нелегальні валютні й зовнішньоекономічні
операції (контрабанда). |
Зменшення митних і акцизних платежів
до бюджету. |
|
|
|
|
|
|
Неповернення грошових коштів
іноземними партнерами та перерахунок їх на спеціалізовані рахунки. |
Скорочення митних і акцизних платежів
до бюджету внаслідок приховання експортної виручки. |
|
|
|
|
|
|
Відправлення продукції (насамперед
високоліквідної) за підробленими цінами з отриманням різниці готівкою. |
Зменшення податкових надходжень до
бюджету через приховування валютної виручки. |
|
|
|
|
|
|
Нецільове використання державних капітальних
вкладень, бюджетних та іноземних кредитів, банківських капіталів. |
Розкрадання бюджетних коштів,
неефективне використання іноземних кредитів, дестабілізація банківської
системи, зниження кредитних рейтингів фінансової стабільності країни,
обмеження державних запозичень. |
Рис.1. Вплив
тіньової економіки на фінансову безпеку держави [2]
У свою чергу, Е. де
Сото та його прихильники впевнені в тому, що головна причина збільшення
масштабів «тіньової» економіки – «погані» закони, які штучно гальмують розвиток
ділової активності і примушують добросовісних громадян перетворюватись в
«тіньовиків». Пропонують стратегію боротьби з «тіньовою економікою» –
ліквідація бюрократичних перепон, поетапна лібералізація господарської
діяльності (спрощення правил реєстрації фірм, підприємств, установ,
організацій), зниження податків, скорочення кількості регулюючих законів та
контролюючих органів).
В нашій країні всіма
проявами «тіньової економіки» займається низка державних органів, а саме:
Верховна Рада України; структури, що підпорядковуються Президентові України;
Кабінет Міністрів України; органи державних інституцій судової справи; СБУ, МВС
та ін. Практично всі державні відомства, як на міському так і на регіональному
рівнях тією чи іншою мірою зачіпає проблема «тіньової економіки». При цьому
існує неузгодженість у діючих відомствах, інколи дублювання управлінських
функцій, а отже, дозволяє «тіньовикам» продовжувати та розвивати свою злочинну
діяльність.[1]
Дослідження свідчать,
що задля забезпечення фінансової безпеки та
усунення впливу тіньового сектора
на неї потрібно постійно вживати таких заходів: аналіз ринку цінних
паперів; діагностика запропонованих
інвестиційних проектів; захист
державних підприємств від
іноземного втручання, тобто від
скуповування контрольного пакету акцій
іноземними інвесторами; аналіз
негативних наслідків розвитку виробничої та маркетингової структури
підприємств у країні.
Слід наголосити, що
боротьба з тіньовим сектором
економіки не дасть
жодних результатів доти,
доки в державі не буде
забезпечена стабільність владної
структури, не буде усунено корумпованість у всіх сферах економіки.
Перш за все,
повинні бути забезпечені умови
для сприятливого фінансового
клімату, щоб Україна
не продавала своє майно
іноземцям, а залишала
за собою право володіння контрольними пакетами акцій. [4]
Висновки. На сучасному етапі тіньова
економіка відіграє важливу роль у формуванні ринкової структури господарства
України. Вона значним чином впливає на
фінансову безпеку держави, роблячи її вразливою. На сьогодні розмір тіньового сектора економіки перевищує
можливу межу, відбувається витіснення легального сектора економіки тіньовим, тому всі дії уряду повинні бути
спрямовані на подолання цього явища. Усунення піднятої проблеми допоможе
піднести вітчизняну економіку на
новий рівень, за якого держава зможе вийти зі скрутного становища та послідовно
зменшувати зовнішній борг.
Перспективними напрямами подальших досліджень у галузі фінансової
безпеки є розробка методів залучення тіньових капіталів у легальну економіку з
метою примноження національного багатства, пошук шляхів налагодження ефективної
системи фінансового моніторингу, формування напрямів протидії відмиванню
доходів злочинного походження. [4]
Література:
1. Бутрик Г.О. Тіньова економіка та шляхи її подолання в Україні [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2011/Economics/77721.doc.htm
2. Власюк О.С. Тіньова економіка та її вплив на безпеку сектору державних
фінансів України// Фінанси України-2013-№6-с.18-25.
3. Дудін М. М. Вплив тіньової економіки України на її економічну безпеку//
Бізнесінформ- 2011-№12
4. Новікова К.І., Ільїна А.В. Вплив тіньової економіки на фінансову безпеку
держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_ep/2011_4/files/EC411_07.pdf
5. http://pidruchniki.ws/15060913/ekonomika/kriminalizatsiya_ekonomiki_bezpeka_ukrayini