Доктор юридичних наук, професор В.Ф. Коновалюк (КНУКМ, м. Київ)

РЕЦЕНЗІЯ

НА НАУКОВУ МОНОГРАФІЮ ЗДОБУВАЧА НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ЮРИДИЧНИХ НАУК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ І.В. ДМИТРІЄНКА «THE UKRAINIAN LEGAL CULTURE: THE THEORY AND PRACTICE (ON THE EXAMPLE OF ISTORIKO-LEGAL RESEARCH UKRAINIAN LEGAL CULTURE THE POLSKO-LITHUANIAN HISTORICAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF UKRAINE» (УКРАЇНСЬКА ПРАВОВА КУЛЬТУРА: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА (НА ПРИКЛАДІ ІСТОРИКО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ)¹

У науковій монографії І.В. Дмитрієнко з новітніх аспектів досліджується, фактично, теоретична площина формування пріоритетів у сучасному становленні й розвитку української правової культури та зокрема правової свідомості теж.

Зміст та ідеї наукової монографії змушують активно замислитись над складною природою сучасних трансформацій загалом пріоритетів правового усвідомлення соціально-економічного розвитку, процесуально та статично інтерпретованого у економічній та правовій культурі.

Тривалі складні процеси історичної та сучасної трансформації української правової культури в посттранзитивних правових системах статичного і процесуального права вимагають від світових і українських вчених значних зусиль для осмислення даних процесів. Отже, щоб вийти на необхідний рівень розуміння проблем історичного та сучасного формування української правової культури, її становлення й розвитку в посттранзитивних системах права, правової культури та свідомості, необхідно подолати те, що перестало бути ефективним у праві, очистити методологію формування зазначених пріоритетів формування правової культурі, зокрема історичних, від ідеологічних і теоретичних "шлаків", що накопичилися. Цей перегляд зумовлений тим, що сучасне правове, економічне і філософське мислення розвивається на основі якісно інших, чим раніше, пізнавальних парадигм, за відношенням до яких традиційні теоретичні передумови виглядають окремим випадком в розумінні об'єктивної правової й правоусвідомленої реальності і можливостей соціально-економічного пізнання. Пізнавальні й ідейні основи історичної та сучасної правової доктрини, що склалися, раніше цілком справлялися з осмисленням недавнього минулого, але тепер вже не в змозі змоделювати на належному рівні функціонування і ринковий, правоувідомлений розвиток сучасного суспільства. Фундаментальні інтелектуальні звички класичного наукового правового мислення почали порушуватися в зіткненні з новою нормативно-правовою, ідейно-світогоядною та соціально-економічною реальністю. Виникає потреба її нового прочитування, зразком чого є дана наукова монографія. Наукова монографія є самостійним завершеним дослідженням.

У науковій монографії І.В. Дмитрієнко з новітніх аспектів досліджуються актуальні аспекти стану та особливості конкретно-історичної специфіки формування цільових пріоритетів української правової культури як джерела стійкої правової поведінки особистості. Розглядаючи зміст запропонованої наукової монографії, слід акценувати увагу, перш за все на тому, що він є вельми актуальним. У чому ж полягає актуальність змісту зазначеної наукової монографії?

Думаю, що не буде помилкою, коли зазначимо, що проблеми формування історичної та сучасної української правової культури є досить і досить актуальними, які парадигмально визначають широке коло тих питань, без методологічного розв’язання яких є неможливим подальший ефективний розвиток української правової системи. На жаль, у сучасній правовій науці проблема історичного і сучасного формування української правової культури є “білою плямою”, яка значно значно, істотно і злісно приглушує та гальмує сучасний розвиток правової системи, перш за все, методології правової науки як методології теоретичної правової свідомості та свідомості. На жаль, розпочаті у середині 70-х років ХХ сторіччя фундаментальні дослідження традиційних методик формування української правової свідомості та її пріоритетів у контексті загальнофілософського осмислення їх загальної та конкретно-історичної природи з середини 60-х років, були спочатку призупинені на початку 80-х років, а пізніше, у 90-х роках були за звісних причин остаточно зупинені. Думаю, що зазначена наукова монографія І.В. Дмитрієнко є логічним творчим поновленням майже забутої традиції дослідження природи й сутності становлення й розвитку української правової культури в будь-якій країні. Дослідження змушує серйозно замислитись над піднятими проблемами, завданнями та перспективами. Наукова монографія є вельми корисною як для науковців, так й для керівників і працівників різних підприємств. Наукова монографія оформлена згідно міжнародних і вітчизняних стандартів щодо її оформлення.

Наукову монографію рекомендую до друку у світ.

-----------------------------

¹ DMITRIENKO I.V. THE UKRAINIAN LEGAL CULTURE: THE THEORY AND PRACTICE (ON THE EXAMPLE OF ISTORIKO-LEGAL RESEARCH UKRAINIAN LEGAL CULTURE THE POLSKO-LITHUANIAN HISTORICAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF UKRAINE) // Передовые научные разработки- 2011, 27 августа - 05 сентября 2011 г., Чехия, Міжнародна науково-практична інтернет-конференція ООО «Руснаучкнига» (м. Бєлгород, Росія), Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності (м. Нью-Йорк-Берлін-Москва-Пекін-Токіо), видавництво «Наука та освіта» (м. Дніпропетровськ, Україна), Університета мислі (мм. Харків-Київ, Україна), Publishing House “Education and Science” s.r.o. (Чехія, м. Прага), ТОО «Уралнаучкнига» (м. Уральск, Казахстан), ООД «Бял ГРАД-БГ» (м. Софія, Болгарія), ООО «Научный вестник» (м. Гомель, Беларусь), Sp. z o.o. “Nauka і studia” (Przemysl, Poland), 27.08-05.09.2011 г.), Publishing house Education and Science s.r.o, SCO: 27156877, Frydlanska 15/1314, Praha 8, MS v Praze, oddil C, vlozka, 100614). – Режим доступу: http // www.rusnauka.com