Доктор юридичних наук, професор Бевз Р.К. (КНЛУ, мм. Київ-Харків)

РЕЦЕНЗІЯ

НА НАУКОВУ МОНОГРАФІЮ ЗДОБУВАЧА НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ЮРИДИЧНИХ НАУК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ І.В. ДМИТРІЄНКА «THE UKRAINIAN LEGAL CULTURE: THE THEORY AND PRACTICE (ON THE EXAMPLE OF ISTORIKO-LEGAL RESEARCH UKRAINIAN LEGAL CULTURE THE POLSKO-LITHUANIAN HISTORICAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF UKRAINE» (УКРАЇНСЬКА ПРАВОВА КУЛЬТУРА: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА (НА ПРИКЛАДІ ІСТОРИКО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ)¹

Наукова монографія здобувача І.В. Дмитрієнко присвячена аналізу стану дослідження української правової культури у теоретичному та історико-порівняльному контекстах.

Сучасна українська правова культура за сучасного перехідного правостановлення позитивно демонструє у цінностях матеріальної та духовної архітектоніці нормативного принципотворення, як звісно, механізм правового регулювання, що пригортає до себе пильну увагу різних фахівців.

Дійсно, ефективність історичних і сучасних правоперетворень, рівень розвитку й цикл соціальної активності правової культури взаємозалежні, тому що саме від циклу соціальної активності правової культури, визначеного автентичним циклом соціальної активності української правосвідомості, залежить те, наскільки усвідомлено й, отже, активно, будуть брати участь у даному процесі всі соціальні групи. Тому в цей час стає очевидним, що успішне розв’язання економічних, політичних і соціальних завдань неможливо без підвищення рівня розвитку й циклу соціальної активності правосвідомості особистості, а відповідно, й циклу соціальної активності правової культури, виховання у кожного громадянина глибокої поваги до закону, формування готовності безпосередньо брати активну участь у перетворенні змістовних положень правових норм у повсякденне життя. У цьому зв'язку правову культуру можна розглядати як одну з найважливіших передумов для якісного формування готовності особистості до юридично значимої поведінки, без чого неможливе становлення цивільного суспільства й правової держави, реалізація правової реформи. Правова культура, як і правосвідомість, будучи небіологічним початком у праві, формує істотний мотиваційний вплив на формування еволюційних розвиткових тенденцій у суспільних відносинах, правовій поведінці та є одним із істотних факторів розвитку правової активності особистості.

Звідси випливає необхідність всебічного дослідження теорії, практики та історії української правової культури як найважливішої нормативно-зорганізуючої категорії правової науки, як джерела правової поведінки. Говорячи про ступінь дослідження правової культури, слід зазначити, що Дмитрієнко І.В. правильно нотує про те, що зараз активно формується теорія правової культури, зокрема української правової культури.

Варто сказати, що дослідження правової культури постійно проводилися вченими різних галузей знання: юриспруденції, філософії, соціології, психології та ін., але незважаючи на те, що проблема правової культури є традиційною та досить вивченою, однак при цьому не всі її аспекти одержали всебічну й глибоку оцінку. Навіть не дивлячись на широкий спектр досліджень у правовому відношенні, майже всі вони проводились та проводяться досі у дусі позитивної правової науки, тільки у її межах, не виходячи з цих меж, що значно звужує потенції методологічних підходів.

Так поза сферою досліджень залишилися багато питань, у тому числі питання впливів рівня й спрямованості правової культури на вибір способу правової поведінки особистості.

Наукове дослідження І.В. Дмитрієнко актуально підкреслює та достатньою мірою розв’язує ці проблеми, що методологічно висвітлюють важливі моменті історичного та сучасного руху українського права. Наукова монографія оформлена згідно вимого до її оформлення та відповідає світовим і вітчизняним стандартам.

Дослідження цікаве як для юристів, так й для інших фахівців. Воно надає можливість серйозно замислитись над широкими правовими проблемами. Наукова монографія Дмитрієнка І.В. заслуговує на високу оцінку.

-----------------------------

¹ DMITRIENKO I.V. THE UKRAINIAN LEGAL CULTURE: THE THEORY AND PRACTICE (ON THE EXAMPLE OF ISTORIKO-LEGAL RESEARCH UKRAINIAN LEGAL CULTURE THE POLSKO-LITHUANIAN HISTORICAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF UKRAINE) // Передовые научные разработки- 2011, 27 августа - 05 сентября 2011 г., Чехия, Міжнародна науково-практична інтернет-конференція ООО «Руснаучкнига» (м. Бєлгород, Росія), Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності (м. Нью-Йорк-Берлін-Москва-Пекін-Токіо), видавництво «Наука та освіта» (м. Дніпропетровськ, Україна), Університета мислі (мм. Харків-Київ, Україна), Publishing House “Education and Science” s.r.o. (Чехія, м. Прага), ТОО «Уралнаучкнига» (м. Уральск, Казахстан), ООД «Бял ГРАД-БГ» (м. Софія, Болгарія), ООО «Научный вестник» (м. Гомель, Беларусь), Sp. z o.o. “Nauka і studia” (Przemysl, Poland), 27.08-05.09.2011 г.), Publishing house Education and Science s.r.o, SCO: 27156877, Frydlanska 15/1314, Praha 8, MS v Praze, oddil C, vlozka, 100614). – Режим доступу: http // www.rusnauka.com