Економічні
науки / 10. Економіка підприємства
к.е.н. Богацька Н.М., Балахонова Ю.А.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Нові
економічні умови становлення ринкового механізму в Україні дозволили отримати
не лише позитивні результати, але і призвели до того, що більше половини всіх
підприємств країни внаслідок загальноекономічної кризи виявилися неспроможними,
в економічному відношенні, та постали перед необхідністю примусової санації.
Отже, дослідження проблеми антикризового управління є актуальним, так як
пов'язано з тим, що в сучасних умовах дані ситуації частішають, а їх наслідки
набувають все більших масштабів. Нині в умовах глобалізації економіки
зростає необхідність здійснення спеціалізованого антикризового управління, яке
спрямовано на передбачення небезпеки кризи при здійсненні товариством
зовнішньоекономічної діяльності, аналізу її симптомів і усунення загроз прояву,
а у разі їх виникнення - прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з
найменшими втратами та негативними наслідками.
Проблемам антикризового управління підприємств у нестабільних
економічних системах присвячені праці таких учених як: І.Т. Балабанов, С.Г. Бєляєв,
А.П. Градов, А.Г. Грязнова, П. Друкер, В.А. Забродський, М.П. Іванов, Т.С.
Клебанова, В.Г. Кошкін, Б.І. Кузін, Л.О. Лігоненко, Є.С. Мінаєв, Д. Морріс,
В.П. Панагушин, В.С. Пономаренко, О.І. Пушкар, Б.А. Райзенберг, М.В. Слабіков,
О.С. Соколіцин, Є.А. Уткін та ін.
Зокрема
у роботі Н.В. Туленкова, висловлюється думка, що будь-яке управління
підприємством повинно бути антикризовим, тобто побудованим на врахування ризику
та небезпеки кризових ситуацій[1]. Процес виведення
господарського суб'єкта з даного негативного стану має відбуватися не хаотично
та безсистемно, він має бути належним чином організований та скоординований.
Основними документами, які мають розроблятися на підприємстві, за даної
ситуації, є антикризова програма та план заходів.
Антикризова
програма представляє собою спеціальним чином підготовлений внутрішній документ,
у якому систематизовано викладається перелік основних заходів, що планується
здійснити в межах товариства, його структурних підрозділів та функціональних
служб для досягнення поставленої мети - виведення з кризового стану.
План
антикризових заходів розробляється на підставі вище згаданої програми й являє
собою форму її конкретизації та трансформації. Він має містити перелік
конкретних заходів які передбачається здійснити, строки початку та закінчення,
необхідні ресурси та очікуваний результат реалізації, а також визначати
відповідальну особу та виконавців[2].
Успіх
подолання кризових явищ підприємством при здійсненні ним зовнішньоекономічної
діяльності залежить від вміння провідних менеджерів своєчасно здійснити
адекватні дії: проаналізувати всі напрямки міжнародної діяльності
господарюючого суб’єкта; провести обстеження статистичних даних щомісячних
продажів за останні роки, а саме як впливають на обсяг останніх сезонні
коливання попиту; визначити особливості товару, що відрізняють його від
товарів-конкурентів; виявити основних споживачів продукції; можливість
розширення ринку збуту; провести анкетування постійних клієнтів та ін.
Динаміка
того, що відбувається на даний момент повинна знаходитись під особливим
контролем. Особливо її зміни. Така робота повинна проводитись щоденно,
відслідковувати найменші нюанси як у внутрішньому, так і в зовнішньому
середовищі. Виділивши ключові моменти такої динаміки, легше буде прогнозувати
хід наступних подій. Найбільшу увагу потрібно приділити проблемам, які вже мали
місце в минулому і проаналізувати, яким чином вони були вирішені і до яких
наслідків призвели. Це може допомогти прийняти оптимальне рішення по їх
ліквідації у випадку погіршення ситуації.
Визначивши
послідовність у рішенні проблем, беручи до уваги їх значення і ступінь
важливості, потрібно чітко сформулювати першочергові задачі, шляхи їх
вирішення, пріоритетні напрямки діяльності виходу із ситуації, яка склалася.
Обговоривши і затвердивши такий план, потрібно негайно приступати до його
виконання. Досягти позитивного результату можна лише дотримуючись відповідної
стратегії.
Якщо
кризу не вдалося передбачити, то необхідно не тільки стратегія, але й команда,
яка цю стратегію буде реалізовувати. Для цього потрібно створити робочу групу,
яка й буде здійснювати антикризову стратегію, а також контролювати її виконання
Проведення
вище наведених заходів дозволить господарюючим суб’єктам, що здійснюють
міжнародну торгівлю успішно завойовувати та розширювати частки зовнішніх
ринків, а також попереджувати виникнення майбутніх криз. При цьому більша
частина успіху залежить від кваліфікації та здібностей управлінського
персоналу.
Отже,
після подолання господарюючим суб’єктом кризової ситуації система антикризового
управління переходить в інший режим роботи - попередження виникнення криз. При
цьому необхідно пам'ятати, що успіх управління даними ситуаціями визначається
ступенем готовності фірми до потенційних загроз.
Література:
1.
Байцим В. Ф. Механізми та інструменти ефективного антикризового
управління корпораціями та підприємствами в умовах світової фінансової кризи
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www.vofpp.lutsk.ua/vofpp/Baitsym_Antikriz.
- Назва з екрану.
2.
Туленков Н. Маркетинговая стратегия фирмы в антикризисном управлении /
Николай Туленков //Персонал. - 2006. - № 6 - ст. 19-25.